На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Там, де ми живемо. Буковинські оповідання (збірник)» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Современная русская литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Там, де ми живемо. Буковинські оповідання (збірник)

Автор
Дата выхода
11 апреля 2017
🔍 Загляните за кулисы "Там, де ми живемо. Буковинські оповідання (збірник)" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Там, де ми живемо. Буковинські оповідання (збірник)" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции () и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Маріанна Гончарова – автор цілковито своєрідний. Історії, які вона розповідає, вихоплені з повітря, з подвір’я, з поля, з маленького провінційного містечка – з усіма нісенітницями, випадковостями і неймовірною чарівністю. Її герої – прості люди, навіть їхніх імен не запам’ятаєш, але ніколи не забудеш ці живі образи, хоч би хто то не був: інтелігентний і трошки заляканий дантист чи закохана в шляхетного хлопця красуня панночка, веселі відчайдушні цигани чи дивакуваті, але щирі весільні музики чи відважні безкомпромісні прикордонники. Письменниця з гумором й іронією розповідає про буденне життя своєї родини і знайомих (зокрема, й знайомих звірів і птахів), свого міста та свого рідного краю.
Світ Маріанни Гончарової – це світ, в якому відбуваються яскраві добрі чудеса і де будь-яка істота – не важливо, людина це чи, скажімо, птах, завжди може знайти собі справжнього друга. І навіть любов. А отже, стати щасливою…
📚 Читайте "Там, де ми живемо. Буковинські оповідання (збірник)" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Там, де ми живемо. Буковинські оповідання (збірник)", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Конячка зупинилася, дiти залiзли на пiдводу, сiли на лавку, Жук погавкав для годиться, поiхали. Жук воза охороняе. Марися Жука пiдгодовуе.
Якось кобила захворiла. І ii забрали до ветлiкарнi робити уколи внутрiшньовенно. Це дуже серйозно та вiдповiдально – робити внутрiшньовеннi iн’екцii коневi. Стоiть вона в стайнi сама-самiсiнька. Лiто надворi. Жук тиняеться бiля ветлiкарнi. Його сторож проганяе. Жук не йде. Вiн не втiкае нiкуди. Навiть попоiсти чи напитися води. Спекотно, вiн висолопив язика, лежить, позiхае. Поглядае на сторожа з-за рогу, а коли той втрачае пильнiсть – мчить з усiх лап до Марисi… Часом вiн приносить iй знайдену в смiтнику скоринку, а часом i кiсточку… Марися нiжно штовхае Жука губами в бiк i лагiдно фиркае.
Тварини вмiють дружити. Ось дивiться… Колись до нас прийшла одна кiшка. І ми збудували для неi дiм. Теплий та затишний. Але Кiшцi (вона згодом виявилася котом, однак iм’я прижилося) не до вподоби вiн виявився. Кiшка походив, понюхав… Та з часом все ж таки оселився в домi й почав водити до себе дiвчат.
Мама моя сказала на все це, що таке може трапитися лишень зi мною та моею родиною – щоби кiшки дружили з куркою, а собака iм ще й потурав, впускаючи в наш дiм, аби вони чинили там усiлякi неподобства. Ну чому ж лише в нас?! Я так розумiю: як ти ставишся до собаки, кiшки, курочки або до iнших людей, що мешкають у твоiй домiвцi, мiстi чи краiнi, так i вони до тебе ставляться.
Головне – знати, що кожен приклад заразний. Знайомий мiлiцiонер принiс менi в подарунок приголомшливий протокол наступного змiсту: «Громадянин Бабулько М. Є. покусав своiм собакою громадянку Резеду І. О. У свою чергу громадянка Резеда І. О. подряпала громадянина Бабулька М. Є. своiм котом». Непоганi хлопцi тi кiт i собака! Просто в поганi руки потрапили…
Ось iнший приклад: мiй брат Валька. Вiн в Іспанii на паях володiе симпатичним затишним баром.









