На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Аргідава» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Современная русская литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Аргідава

Автор
Дата выхода
18 апреля 2017
🔍 Загляните за кулисы "Аргідава" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Аргідава" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции () и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Світ сповнений таємниць. Але у своїй повсякденній марноті ми забуваємо про це. І лише у хвилини відносного спокою, десь у горах або на березі річки, нас раптом охоплює непередаване відчуття краси і гармонії навколишнього світу. І його вічної таємниці, розгадати яку навряд чи комусь дано.
Ось і нова книжка Маріанни Гончарової – по суті, перший її роман – насамперед про таємниці. Про таємниці, які зберігає в собі овіяна легендами Аргідава – старовинна фортеця на березі Дністра. І про те, що – ні, не розкрити цю таємницю, а хоча б наблизитися до неї – дано лише тому, хто приходить туди з чистим серцем і добрими намірами. До цього можна додати, що, як і всі книжки письменниці, «Аргідава» читається на одному диханні. У чому, взявши її в руки, ви легко переконаєтеся…
📚 Читайте "Аргідава" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Аргідава", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
І знiяковiла чомусь. Й опустила очi. І заходилася себе подумки картати. Коза така. Зашарiлася. От же ж дурна. І кудлата, в старих шортах, вii не нафарбувала. Коза, достеменно коза.
Так, захоплено перебираючи назви книжок i дивуючись збiгам, дiзнаючись, що обое полюбляють каву з пiнкою, що не люблять зрiзаних квiтiв, що дрiбний дощ, коли ти безтурботний турист або гiсть у чужому мiстi чи у чужiй краiнi, – це прекрасно i дуже важливо для душi, – вони, ще мить тому зовсiм не знайомi люди, а зараз, здаеться, вже друзi, широко крокуючи, забiгаючи одне перед одним, високо i недбало розмахуючи руками, прийшли до нових сусiдiв Добровольських на подвiр’я.
– Няу.
Всi трое, i гостя, й Ася, i ii симпатичний брат Гнат, ну достоту симпатичний i милий братчик-Гнатчик, ох-ох! – весело засмiялися, просто день смiху якийсь.
* * *
Контакт iз Асею було встановлено миттево. По-перше, вона була схожою на Гната, одне обличчя, лишень дiвчинка.
Маруся тодi ось що зауважила i досi це бачить: що Гнат i Ася, безумовно щирi, чеснi та вiдкритi люди, нiколи не робили й не роблять двозначних лицемiрних вчинкiв, не говорять зайвих дурних слiв i терпiти не можуть загальних дурнуватих ритуалiв. Одне слово, вони виявилися цiлковито Марусиними людьми.
– Яка ж ти Марiя? Ти не Марiя зовсiм. Ти… – Ася високо-високо звела й без того високi брови та негайно отримала вiд брата: «Не морщ лоба!» – Ти – Маруся, типова Маруся.
– Менi також батьки нагадують: «Не морщ лоба!» – А як його не морщити?
– І я кажу. Звiдкiля менi знати, морщу я лоба чи нi…
– «Коли побачите першi зморшки у двадцять п’ять рокiв, тодi зрозумiете», – так каже моя мама.
Ася, безтурботно чалапаючи босими нiжками, побiгла в дiм.
Маруся з Гнатом пiшли слiдом. Увiйшли до прохолодного, духмяного, з добротним запахом дерева та свiжого ремонту будинку.









