40 днів Муса-Дага

Та тiльки в Алеппо – можу i це тобi сказати – вам не дозволять зупинитися. Це забороняеться через консулiв.

– А ти, Алi Назiфе, також будеш серед цих заптiiв?

Рябий був вкрай обурений:

– Іншалла! Слава Богу, нi! Хiба я не прожив iз вами дванадцять рокiв на посадi коменданта всiеi округи? Й усi були задоволенi? День i нiч наглядав, аби був лад. А тепер через вас втрачаю хороше мiсце. Така ось людська невдячнiсть! Наш пост скасовуеться, остаточно та безповоротно.

Багратян тицьнув йому в руку кiлька цигарок, аби трохи розрадити бiдолаху.

– А тепер, Алi Назiфе, скажи менi, коли розформують твiй пост?

– Менi наказано сьогоднi ж вирушати iз загоном в Антiохiю. А потiм сюди прибуде мюдiр iз цiлою ротою.

У дверi входили Жульетта, Іскуя та Стефан. Присутнiсть Алi Назiфа не викликала в них жодних пiдозр. Габрiель вивiв заптiя з передпокою на майданчик перед будинком, засипаний галькою.

– Виходячи з того, що ти менi повiдомив, Алi Назiфе, села три днi залишатимуться без нагляду.

Габрiель, вочевидь, засумнiвався у правильностi цього повiдомлення. Переляканий жандарм стишив голос:

– О, ефендi, якщо ти про мене згадаеш, то мене повiсять та ще й причеплять дошку з написом «державний зрадник». А я, незважаючи на це, все тобi розповiдаю. Впродовж трьох днiв у селах не буде жодного заптiя, бо пости будуть заново формуватися в Антiохii. Потiм вам дадуть ще кiлька днiв на збори.

Габрiель пильно дивився на горiшнi вiкна свого будинку, нiби боявся, що Жульетта за ним спостерiгае.

– Алi, ви були зобов’язанi представити списки жителiв?

Рябий iз вiдвертою зловтiхою йому пiдморгнув.

– Тобi, ефендi, сподiватися нема на що! На багатих та освiчених вони найбiльше злi. Що за радiсть, кажуть, якщо бiднi та працьовитi вiрмени здохнуть, а панове дуки й адвокати залишаться в краiнi! Ти у них на особливо поганому рахунку. Твое iм’я, ефендi, буде в списку першим. Вони весь час про тебе казали. І думати нiчого, що вони твою сiм’ю пожалiють.

Багратян майже iз задоволенням розглядав заптiя.

– Та ти, либонь, потрапив у число високопоставлених i посвячених? То, може, мюдiр вiдкрив тобi свое серце, Алi Назiфе?

Рябий велично кивнув головою.

– Лише заради тебе, господарю, я стiльки старався. Простоював годинами в канцелярiях хюкюмета i слухав в усi вуха.