40 днів Муса-Дага

Усюди – личина гвалтiвника. Це – не одна, а тридцять пик, вони знайомi й огиднi iй. Але найчастiше постать гвалтiвника виникала над Іскуею – брудна, обросла щетиною, на товстих губах пузириться слина. Як чiтко бачить вона нахилену над собою нелюдськи величезну почвару, калейдоскоп облич, юнка захлиналася вiд смердючого часникового подиху. Дiвчина вiдбиваеться, встромляе зуби у волохатi мавпячi руки, що стиснули iй груди. «Але хiба я маю силу? У мене ж тiльки одна рука», – мiркуе вона, нiби виправдовуючись, що кориться жахiттю, та непритомнiе.

У днi, що наступали пiсля таких ночей, панночка почувалася, як малярик пiсля апогею, коли температура рiзко падае. Все сприймалося немов крiзь туман, може, тому i переносила Іскуя так легко нещастя, що спiткало ii. Паралiзована рука, як чужа, батогом висiла з лiвого боку. Але тiло, юне, повне життевих сил, iз кожним днем все краще пристосовувалося до своеi вади. Панночка привчилася, сама того не помiчаючи, все робити однiею правою рукою. Для неi було великою втiхою, що обходилася без чиеiсь допомоги.

Іскуя вже досить давно жила в будинку Багратянiв. Якось туди навiдався преподобний Арам i, подякувавши за християнський прийом, наданий сестрi, оголосив, що мае намiр ii забрати, позаяк неподалiк вiд батькiвського житла знайшов i вiдремонтував для своеi сiм’i будинок, що ранiше стояв пусткою.

Габрiель дуже образився:

– Пасторе Арам, чому ви забираете вiд нас мадемуазель Іскую? Ми всi ii дуже любимо, особливо моя дружина.

– Чужi люди вдома з часом стають тягарем.

– Звучить дуже гордо. Та ви самi знаете, що присутнiсть мадемуазель Іскуi, на жаль, дуже мало вiдчуваеться в будинку, до того ж вона тиха та замкнута. Та й, урештi, хiба в усiх нас не спiльна доля?

Арам подивився на Габрiеля важким поглядом:

– Сподiваюся, наша доля не уявляеться вам у рожевому свiтлi.

За цим критичним зауваженням ховалася легка недовiра до чужинця з «благородних», котрий поняття не мае про жахи по той бiк гори.

– Шкода, що i ви не живете у нас, пасторе Арам. Прошу вас, як тiльки виникне бажання, заходьте, будь ласка. Із сьогоднiшнього дня наш стiл завжди буде накритий ще на двi персони. Даруйте за прохання, зробiть нам ласку, якщо вашiй дружинi це не важко.

Жульетта зовсiм розсердилася, дiзнавшись про передбачуваний переiзд Іскуi у нове помешкання.