40 днів Муса-Дага

І щоб пiдкрiпити це судження, ага вимовив – з модуляцiями в голосi, як наказано законом, – вiрш iз шiстнадцятоi сури[22 - Сура – роздiл Корану, загалом у Коранi 114 сур (араб.).]: «І знай: все, що створив Вiн на Землi, розрiзняеться за кольором, це воiстину знак для того, хто дослухаеться до застережень».

Габрiелю вже несила було сидiти на диванi, тому вiн встав. Але погляд аги, здивований та осудливий, повернув гостя на мiсце.

– Ти хочеш знати намiри уряду? Я знаю тiльки те, що стамбульськi атеiсти використовують нацiональну ворожнечу задля власних iнтересiв.

Бо прихованi двигуни безбожництва – страх i передчуття поразки. Ось вони i вiдчиняють у кожному мiстечку читальнi зали i вивiшують там листки з останнiми новинами, якi розповсюджують злiснi наклепи… Це добре, що ти до мене прийшов…

Рука Багратяна судомно стисла шкатулку з монетами.

– Якби справа була тiльки в менi! Але, як тобi вiдомо, я не один. Мiй брат Аветiс помер, не залишивши спадкоемцiв. Таким чином, мiй тринадцятирiчний син – останнiй у нашiй родинi.

Крiм цього, я одружений iз чужоземкою, вона належить французькому народовi i не повинна безвинно страждати за те, до чого зовсiм не причетна.

Ага не без строгостi заперечив:

– Якщо ти з нею одружився, вiдтепер вона належить i твоему народовi i не уникне його карми[23 - Карма – одне з основних понять iндуiстськоi фiлософii, частина вчення про перевтiлення. Згiдно з кармою, пiсля смертi людини душа ii переселяеться в iнше тiло. Вчинки людини при ii життi визначають характер цього переселення, або перевтiлення душi – якщо вчинки були шляхетнi та справедливi, душа пiсля смертi людини переселяеться в благороднiше тiло, а якщо були непоряднi – в тiла нижчих iстот, тварин.

].

Не варто було й намагатися пояснювати цьому закостенiлому прихильниковi Сходу характер i волю до самоствердження жiнки Заходу. І Габрiель пропустив повз вуха його випад.

– Я мав вiдвезти родину за кордон або хоча б у Стамбул. Але сьогоднi у нас вiдiбрали паспорти, а вiд каймакама я добра не чекаю.

Турок поклав свою легку руку на колiно гостя.

– Я б тобi настiйливо не радив iхати з сiм’ею у столицю, навiть якби випала нагода.

– Але чому? У Стамбулi у мене живе багато друзiв у всiх колах суспiльства, в тому числi й урядових. У столицi – центр нашого торгового дому. Мое iм’я там добре вiдоме.

Рука на колiнi Габрiеля стала важкою.

– Саме тому, що iм’я твое добре вiдоме, я i хотiв би стримати тебе навiть вiд самоi короткоi поiздки туди.