На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «40 днів Муса-Дага» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
40 днів Муса-Дага

Автор
Дата выхода
05 мая 2017
🔍 Загляните за кулисы "40 днів Муса-Дага" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "40 днів Муса-Дага" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Франц Верфель) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Відомий австрійський поет, романіст і драматург Франц Верфель (1890–1945) народився в заможній єврейській родині у Празі (на той час Австро-Угорщина). Вчився в університетах Праги, Лейпцига, Гамбурга. У 1915–1917 рр. воював у лавах австрійської армії на російському фронті. У 1929 р., подорожуючи Сирією, Верфель відвідав у Дамаску килимову фабрику, де побачив сотні виснажених, обірваних дітей вірменських біженців. Це спонукало його написати роман «40 днів Муса-Дага», щоб розповісти європейському читачеві про геноцид вірменського народу в Османській імперії 1915–1916 рр. В основу твору покладено реальні історичні події. Не можна без хвилювання читати про випробування, які випали на долю вірменів, зокрема головного героя Габріеля Багратяна – людини з європейською освітою, колишнього офіцера турецької армії, одруженого з француженкою, який, так уже судилося, раптом опинився на своїй батьківщині у найжахливіші часи…
📚 Читайте "40 днів Муса-Дага" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "40 днів Муса-Дага", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Стефан жадае почути розповiдь про батькове дитинство, таемничi речi, про якi йому так рiдко розповiдали. Але батько, ймовiрно, не випадково затiяв цю прогулянку, у нього е певна мета. Й ось перед ними вiдкрилася своерiдна тераса, сюди вiн i прагнув. Виступаючи з тiла гори, вона нависае над безоднею. Велетенська кам’яна рука, розчепiривши пальцi, тримае ii, як чашу, на долонi. Це – усипана камiнням скеляста плита. Вона величезна, на нiй умiстилися б два будинки. Морськi бурi, яким тут е де розгулятися, пожалiли тiльки кiлька кущiв та агаву з жорстким, немов шкiряним, листям.
Ця зависла в повiтрi плита так далеко виступае вперед, що коли людина, котра прагне смертi, кинеться звiдси в морську безодню, що на чотири сотнi метрiв нижче, то вiдразу ж потрапить на дно, навiть не розбившись об скелi.
Стефан, як це вчинив би кожен хлопчик, хоче пiдбiгти до краю виступу, але батько рвучко вiдтягуе сина i довго не вiдпускае його руку. Вiльною кiнцiвкою вiн показуе околицi:
– Там, на пiвночi, ми могли б побачити Александреттську бухту, якби не мис Рас-ель-Ханзiр, Свинячий нiс, а пiвденнiше – навiть гирло Оронта, але гора там несподiвано утворюе дугу…
Стефан уважно стежить за вказiвним пальцем батька, яким той обводить пiвколо бурхливого моря, i раптом питае те, що не мае стосунку до мапи мiсцевостi:
– Тату! А ти справдi пiдеш на вiйну?
Габрiель не помiчае, що все ще судомно стискае руку сина.
– Так! З дня на день чекаю наказу.
– А це обов’язково?
– Інакше не можна, Стефане.
– Ми ж не турки. І чому вони тебе вiдразу не забрали?
– Очевидно, в артилерii поки що катма гармат. Коли будуть сформованi новi батареi, закличуть усiх офiцерiв запасу.
– А куди вони тебе пошлють?
– Я перебуваю в розпорядженнi четвертоi армii, вона дислокуеться в Сирii та Палестинi.
На Багратяна заспокiйливо дiе думка про те, що вiн на якийсь час буде вiдряджений в Алеппо, Дамаск чи Єрусалим.
– А ми, тату?
– Ото ж бо й рiч…
Не давши йому закiнчити, Стефан пристрасно просить:
– О, тату, будь ласка! Залиши нас тут! Мамi також дуже подобаеться жити в нашому домi.
Синовi хочеться заспокоiти батька, запевнити його в добрих почуттях матерi, адже вона тут на чужинi. З рiдкiсною чуйнiстю вловлюе вiн боротьбу двох свiтiв у життi своiх батькiв.









