На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Батяр з Клепарова» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Современная зарубежная литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Батяр з Клепарова

Автор
Дата выхода
25 октября 2017
🔍 Загляните за кулисы "Батяр з Клепарова" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Батяр з Клепарова" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Андрій Аркан) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Андрій Аркан (справжнє прізвище Тимчишин; нар. 1964 р.) – український режисер, сценарист, актор, дипломант (2011) та лауреат (2013) міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова». З 2008 року і до сьогодні – засновник і керівник громадської організації «Кіновізія». Мешкає у Львові.
Львівського батяра Северина Бабія і Марту Брук, дочку відомого в місті психотерапевта, наприкінці 30-х років поєднало захоплення джазом та модними естрадними ритмами. Саме після одного з концертів розпочинається чарівна історія їхнього кохання з карколомними пригодами у вирі апокаліптичної доби.
Львів передвоєнний та перших років Другої світової війни… Кому належало це дивовижне місто? Польщі? Радянським, а згодом і німецьким окупантам?… Насамперед Львів завжди належав батярам. Попри будь-які злигодні й жахіття часу, вони ніколи не втрачали людської подоби та гідності. Бо правдивий батяр дуже добре знає, що таке справжня, всеперемагаюча любов, яка сильніша від самої смерті…
📚 Читайте "Батяр з Клепарова" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Батяр з Клепарова", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Та насамперед для нашоi поважноi публiки в такий феноменальний вечiр буде багато доброi музики i чарiвного спiву! Так, панове?! – І на цiй фразi Зеник рвучко з вказiвним пальцем розвертаеться до музикантiв оркестру, а тi, мов по командi, вмочили пару запальних тактiв у гучному супроводi барабанiв.
Це викликало нову хвилю оплескiв, вигукiв та свисту. Круговий рух долонi – i всi звуки оркестру потрапляють в Зеникiв кулак. Музика вмить змовкае. Постiйнi вiдвiдувачi дансингу тiшаться, мов дiти, вони просто обожнювали цi фраерськi фiнти Зеника i все глибше стверджувалася серед них загальна думка, що з роками до його поважного образу бiльше пасувала роль старого, досвiдченого конферансье.
– Отож, файно-сьмо вiдбули Великоднi свята, та й мусимо трохи ся бавити, бо сам пан Бог так велiв!.. Бо так ся стало i нiц тому не зарадиш, але маемо нинi кiлька уродинникiв! А то е нашi шановнi Михайло Цяпало, Іван-Орест Шиманський та всiма знана, кохана Домна Щур з гоноровоi родини Когутiв! Тож привiтаймо iх всi разом!.
Северин майже весь вечiр сидiв у темному кутку зали сам, вiн не скинув свого незмiнного капелюха, а, навпаки, ще глибше натягнув його аж до самого носа, простягнув пiд столом ноги i куняв. Йому було добре. Йому було дуже затишно, а чарiвна музика його просто заколисала, навiявши несподiванi та неймовiрно казковi образи.
Що-що, а ховатися, зникати в будь-якому просторi Северин у життi вмiв найкраще. З раннiх лiт, живучи на вулицях, якi не раз в усi пори року, за будь-якоi погоди ставали йому прихистком, домом, лiжком i, при потребi, криiвкою, вiн дуже добре осягнув те хитре i таке необхiдне для будь-якого батяра ремесло. Та сьогоднi робив це зовсiм не задля фраерського форсу.





