На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Батяр з Клепарова» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Современная зарубежная литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Батяр з Клепарова

Автор
Дата выхода
25 октября 2017
🔍 Загляните за кулисы "Батяр з Клепарова" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Батяр з Клепарова" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Андрій Аркан) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Андрій Аркан (справжнє прізвище Тимчишин; нар. 1964 р.) – український режисер, сценарист, актор, дипломант (2011) та лауреат (2013) міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова». З 2008 року і до сьогодні – засновник і керівник громадської організації «Кіновізія». Мешкає у Львові.
Львівського батяра Северина Бабія і Марту Брук, дочку відомого в місті психотерапевта, наприкінці 30-х років поєднало захоплення джазом та модними естрадними ритмами. Саме після одного з концертів розпочинається чарівна історія їхнього кохання з карколомними пригодами у вирі апокаліптичної доби.
Львів передвоєнний та перших років Другої світової війни… Кому належало це дивовижне місто? Польщі? Радянським, а згодом і німецьким окупантам?… Насамперед Львів завжди належав батярам. Попри будь-які злигодні й жахіття часу, вони ніколи не втрачали людської подоби та гідності. Бо правдивий батяр дуже добре знає, що таке справжня, всеперемагаюча любов, яка сильніша від самої смерті…
📚 Читайте "Батяр з Клепарова" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Батяр з Клепарова", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Перехиливши кiлька чарок доброго коньяку, вiн зробив висновок: «Той Зеник, скурвий син, видко, таки позбувся своiх знаменитих боргiв, вицофався нарештi, старий пердун, з фiнансовоi скрути, коли може собi дозволити пригощати публiку правдивими напоями, а не якоюсь там циганською цьмагою».
Перед тим як закуняти, вiн майже годину спостерiгав за залою, шукаючи поглядом ту загадкову панну, ту чарiвну незнайомку, яку помiтив уже давно. Уперше зауважив ii, коли у дуже доброму гуморi i вiдповiдному градусi шпарив на всю губу батярських пiсеньок, аж уся зала пiдтримувала його п’яним хором.
Та треба було догравати на сценi свою батярську роль, доспiвувати останнiй куплет. А незнайомка зникала щоразу непомiтно, так само як i з’являлася. Своiм мистецтвом ховатися вона, очевидно, набагато перевершувала Северина. З того часу всi його думки й бажання, вся його уява були заполоненi мiстичним для нього образом невловимоi незнайомки, яка так несподiвано замешкала у його душi та помислах.
Але й в iншi днi, коли надворi дощило, коли було зимно та слякiтно на вулицях i публiки в дансингу збиралося небагато, коли серце краяли сумнi думки i душу опановував тужливий настрiй, коли Северин виконував лише лiричнi пiснi, вона з’являлася теж.
У нових, розкiшних сукнях ця таемнича панна виникала несподiвано серед публiки i завжди вибирала недостатньо освiтлений столик, залишаючись лише тiнню. А густi хвилi туману з вулицi та п’янкого тютюнового диму, розмиваючи ii силует, лише поглиблювали вiдчуття мiстичноi з’яви чарiвноi панни.
Северин не мав права уривати на пiвсловi пiсню, не мiг, не уклонившись публiцi, полишити сцену.





