На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Батяр з Клепарова» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Современная зарубежная литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Батяр з Клепарова

Автор
Дата выхода
25 октября 2017
🔍 Загляните за кулисы "Батяр з Клепарова" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Батяр з Клепарова" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Андрій Аркан) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Андрій Аркан (справжнє прізвище Тимчишин; нар. 1964 р.) – український режисер, сценарист, актор, дипломант (2011) та лауреат (2013) міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова». З 2008 року і до сьогодні – засновник і керівник громадської організації «Кіновізія». Мешкає у Львові.
Львівського батяра Северина Бабія і Марту Брук, дочку відомого в місті психотерапевта, наприкінці 30-х років поєднало захоплення джазом та модними естрадними ритмами. Саме після одного з концертів розпочинається чарівна історія їхнього кохання з карколомними пригодами у вирі апокаліптичної доби.
Львів передвоєнний та перших років Другої світової війни… Кому належало це дивовижне місто? Польщі? Радянським, а згодом і німецьким окупантам?… Насамперед Львів завжди належав батярам. Попри будь-які злигодні й жахіття часу, вони ніколи не втрачали людської подоби та гідності. Бо правдивий батяр дуже добре знає, що таке справжня, всеперемагаюча любов, яка сильніша від самої смерті…
📚 Читайте "Батяр з Клепарова" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Батяр з Клепарова", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Хоча то пiднесення вiдбулося непомiтно, лише у Севериновiй душi, зате незмiрно потiшило його самолюбство. Але таку неочiкувану для себе приемнiсть вiн нiчим i нiкому не виказав.
Якось у день його виступу, пiсля другоi чи третьоi пiснi, пiд час танцювальноi паузи, до нього пiдiйшов хлопчик-посланець. Вiн вручив Северину конверт з листом i поцiкавився, чи чекати йому на вiдповiдь. Заiнтригований Северин здивовано розкрив конверт. На фiрмовому бланку ресторану «Брiстоль», крiм ввiчливого привiтання, було надруковано кiлька лаконiчних фраз: «Чекатиму Вас у своему кабiнетi у будь-який зручний для Вас час.
– Хо-хо-хо-о-о! – втiшно промовив Северин, акуратно склав листа, засунув його назад, до конверту i звернувся до хлопчика: – Не буде вiдповiдi! Нiякоi вiдповiдi не буде! Лише, будь ласка, передайте на словах пану Зарембському, що зi мною – все гаразд! Запам’ятаете? Не забудете? Все гаразд!
На сценi знову залунала музика.
5
Чийсь грубий i хриплий голос над самим його вухом змусив Северина зупинитися i вмить протверезiти.
– Ну, що вилупився? Позатикало? Колеги, а жеби-сь ви знали, що як будете подавати спiвочий голос, то будете при тiм глухi на всi вуха! Га-га-га!!!
Регiт, який швидше нагадував бичаче ревiння, що вибухнув за сусiднiм столиком, на мить заглушив загальний гамiр зали. З вiдвiдувачiв нiхто особливо не здивувався i не звернув на то жодноi уваги – такi вибухи реготу не дивина в «Лябiринтi».
– Та що ти вилупився, як баран на новi ворота, колего?! Не впiзнав? – Той нарваний штрiх i далi зачiпав Северина, а його п’ятеро нетверезих кумплiв тулилися за маленьким столиком i тужилися, бо мовчки дерли лаха, аж душилися.
Северин дещо вiдхилився назад i напружив свiй погляд.
Северин ще раз, уже безнадiйно зиркнув у бiк переповненоi, метушливоi та гамiрноi зали, але вже не поривався кудись бiгти. Й без того було видно, що вiн знову, цього разу вже завдяки тим личакiвським засранцям, втратив свою незнайомку. Вона знову зникла i тепер ii вже можна не шукати.





