Брама Расьомон (збірник)

Тим часом звiстка про те, що сталося, дiйшла до ради старiйшин, i було вирiшено про всяк випадок замкнути не тiльки вхiд до палацу, але й параднi ворота. Побачивши це й до того ж прочувши про нещастя в палацi, не на жарт сполошилися князiвськi васали, що товпилися бiля ворiт. Декiлька разiв до них виходили чиновники таемного нагляду й намагалися заспокоiти iх, але натовп знову накочувався на ворота, наче цунамi. Наростало хвилювання й у палацi. Цутiя Тьотаро разом з охоронцями та пожежниками ретельно оглянули всi служби палацу, одначе так i не змогли знайти «чоловiка у парадних шатах».

Хоч як дивно, виявити зловмисника вдалося монаху на iм’я Такараi Сога. Сога був людиною не з полохливих i не побоявся самотужки обстежити тi закутки палацу, повз якi пройшли Цутiя та його люди. Зазирнувши до вбиральнi, розташованоi неподалiк од Такiгi-нома, вiн виявив там чоловiка, що сидiв навпочiпки зi скуйовдженим волоссям. У напiвтемрявi його важко було розгледiти як слiд, одначе Сога побачив, як той видобув iз шкiряного мiшечка ножицi й заходився обрiзати ними розтрiпанi боковi пасма.

Пiдiйшовши ближче, Сога запитав:

– Хто ви?

Незнайомець хрипким голосом вiдповiв:

– Я вбив людину i приймаю постриг.

Нiяких сумнiвiв у тому, що це i е злочинець, не залишалося. Сога покликав людей, зловмисника виволокли iз вбиральнi й передали в руки представника служби охорони.

Той припровадив його до одного з примiщень палацу i в присутностi чиновникiв таемного нагляду вчинив йому допит про причини здiйсненого ним кривавого злочину.

Та зловмисник байдуже позирав на присутнiх i нiякого хоч трохи зрозумiлого пояснення не давав. Лише час вiд часу вiн вiдкривав рота й бурмотiв щось недоладне про зозулю. А в промiжках мiж цiею маячнею пiдносив забрудненi кров’ю руки до скронь i висмикував волосся з бокових пасом. Ітакура остаточно поринув у божевiлля.

Того ж дня князь Хосокава сконав. Одначе у вiдповiдностi з розпорядженням сьогуна Йосимуне це зберiгали в таемницi, i покiйного пiд виглядом пораненого винесли в паланкiнi з палацу через бiчнi ворота.

Офiцiйне повiдомлення про смерть Хосокави з’явилося тiльки двадцять першого числа.

Що ж до Ітакури, то його припоручили турботам Мiдзуно-кемоцу. Вiн покинув палац тим же шляхом, що й тiло Хокосави, але вже в затягнутому зеленою сiткою тюремному паланкiнi. Паланкiн супроводжували п’ятдесят пiхотинцiв, одягнених у новi оранжевi кiмоно й новi бiлi момохiкi, з новенькими палицями в руках.