Чудесна країна Оз

– Це ж очевидно: трава – лiлова; лiловi дерева та й паркани з будиночками – теж, – пояснив Тiп. – Навiть грязюка на дорозi – i та лiлова. А от у Смарагдовому мiстi все зелене, так само як тут – лiлове. А якщо потрапити до жвакунiв, то в iхньому краi, що на сходi, – кругом блакить, а в краiнi пiвденцiв – усе яскраво-червоне, а в краiнi моргунiв, на Заходi, де править Залiзний Лiсоруб, усе – жовте.

– Ти ба! – здивувався Джек i, трохи подумавши, запитав: – Так кажеш, Залiзний Лiсоруб править моргунами?

– Саме так, вiн-бо був серед тих, хто з Доротi позбавив моргунiв Лихоi Вiдьми Заходу, i вдячнi моргуни покликали його за свого правителя.

А мешканцi Смарагдового мiста так само запросили до себе Опудала.

– Отакоi! – вигукнув Джек. – Ох i заплутана ця iсторiя! А Опудало – це хто?

– Ще один iз друзiв Доротi, – вiдповiв Тiп.

– А хто така Доротi?

– Доротi – це дiвчинка з Канзасу, далекого краю десь у великому потойбiчному Свiтi. А занесло ii до краiни Оз ураганом. І доки вона була тут, Опудало та Залiзний Лiсоруб були поруч iз нею у мандрах.

– А де вона тепер? – запитав Гарбузова Голова.

– Глiнда Добра, яка править пiвденцями, повернула ii додому, – пояснив хлопець.

– Ага. А що сталося з Опудалом?

– Я ж тобi вже казав. Вiн править Смарагдовим мiстом, – вiдповiв Тiп.

– Менi здалося, ти перед цим казав, що мiстом править якийсь дивовижний чарiвник, – заперечив Джек, який, судячи з усього, дедалi бiльше плутався.

– Авжеж, казав, та не так. Слухай уважно, i я все тобi розтовкмачу, – мовив Тiп, карбуючи кожне слово i заглядаючи просто в очi Джеку, який широко усмiхався, утiм, як i завжди.

 – Доротi йшла до Смарагдового мiста з надiею, що Чарiвник поверне ii додому, до Канзасу, а Опудало й Залiзний Лiсоруб пiшли разом iз нею. Але Чарiвник не зумiв повернути ii додому, бо виявився не таким уже й чарiвником, за якого себе видавав. Тодi вони розсердилися на того Чарiвника i пригрозили зiрвати з нього машкару. Отож Чарiвник зробив велику повiтряну кулю – i тiльки його й бачили. І справдi вiдтодi його нiхто нiколи не бачив.

– Напрочуд цiкава iсторiя, – мовив Джек, широко усмiхаючись. – Я зрозумiв майже все, окрiм пояснень.

– Ось i добре, – вiдповiв Тiп. – Пiсля того як Чарiвника i слiд загув, жителi Смарагдового мiста визнали Його Величнiсть Опудала своiм правителем. І я чув, що кращого правителя годi й шукати.

– А ми зустрiнемося з цим дивним правителем? – зацiкавився Джек.

– А чом би й нi, – вiдповiв хлопець.