На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Вода з каменю. Саксаул у пісках» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Классическая литература, Литература 20 века. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Вода з каменю. Саксаул у пісках

Автор
Дата выхода
26 мая 2020
🔍 Загляните за кулисы "Вода з каменю. Саксаул у пісках" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Вода з каменю. Саксаул у пісках" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Роман Іваничук) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Роман Іваничук (1929—2016) – відомий український письменник, лауреат багатьох літературних премій, серед яких Національна премія України ім. Т. Шевченка. У його творчому доробку близько двадцяти історичних романів, якими письменник заповнює білі плями в нашій історії, розповідає про видатних українських діячів минулих років.
Роман «Вода з каменю» присвячений Маркіяну Шашкевичу (1811—1843) – українському поетові, релігійному та громадському діячеві, натхненникові національного пробудження Галичини, засновникові нової української літератури у Західній Україні. Автор розповідає, як Шашкевич захищав право на існування української мови, виступав за її рівноправність з польською мовою, робив усе, щоб зберегти рідну культуру. Його справу продовжив Іван Вагилевич (1811—1866) – герой роману «Саксаул у пісках».
📚 Читайте "Вода з каменю. Саксаул у пісках" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Вода з каменю. Саксаул у пісках", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Але ж бо… Знаете, менi важко повiрити, що керiвники нинiшнього повстання поведуться iнакше, нiж Костюшко: напевно, й вони використовуватимуть силу мого народу й будуть iгнорувати його бажання…
– Не судiть надто категорично про Костюшка. Його Поланецький унiверсал, наприклад, був радикальнiшим вiд тогочасного земельного законодавства i в Австрii, i в Пруссii. Інша справа, що помiщики не зважали на цей унiверсал… А щодо його ставлення до iнших народiв… Воля Костюшка не завжди виконувалась так, як вiн цього хотiв.
– Нi, вибачте. Саме така була його воля. Я розмовляв з Костюшком у Парижi.
Слотвiнський вражено подивився на Любимського.
– Моя повага до вас непомiрно зросла… Однак я вiрю, що колишнi помилки будуть тепер врахованi. Якщо польське повстання очолить Лелевель, а так повинно статися, то майбутня Польща буде республiкою. І украiнський народ…
– А ви послухайте, – перебив Любимський директора, знову поклавши долоню на книжку.
– «Історiя Русiв», – зiтхнув Слотвiнський, – твiр перш за все лiтературний, публiцистичний, i факти його подекуди сумнiвнi. Я читав цю книжку. Наливайка не спалювали в мiдному бику, йому вiдрубали голову.
– Можливо. Але кривда ще жива. Тому польським повстанцям треба перш за все подумати, що воля належить усiм народам i закрiпаченому росiйському – теж у тому числi. Адже не вiд доброго життя зродилися у росiйського поета Пушкiна слова: «Оковы тяжкие падут, темницы рухнут…»
– Мусять думати, – промовив Слотвiнський у задумi. – Щоб трiснув фундамент коронованих фортець.
– Трiщина у тому фундаментi вже зроблена.
– Так, ще за Великоi французькоi революцii.
– Хто зна… Французька революцiя була матiр’ю, яка породила для всього свiту борцiв за свободу, сама ж виснажилася вiд пологiв. А трiщину зробили-таки вони, декабристи…
Слотвiнський довго сидiв мовчки, посмикуючи вуса, потiм тихо вийшов.
Любимський не помiтив його вiдсутностi. Вiн помандрував у тi часи, коли директора ще не було на свiтi, розбурханому першою революцiею.









