На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Вода з каменю. Саксаул у пісках» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Классическая литература, Литература 20 века. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Вода з каменю. Саксаул у пісках

Автор
Дата выхода
26 мая 2020
🔍 Загляните за кулисы "Вода з каменю. Саксаул у пісках" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Вода з каменю. Саксаул у пісках" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Роман Іваничук) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Роман Іваничук (1929—2016) – відомий український письменник, лауреат багатьох літературних премій, серед яких Національна премія України ім. Т. Шевченка. У його творчому доробку близько двадцяти історичних романів, якими письменник заповнює білі плями в нашій історії, розповідає про видатних українських діячів минулих років.
Роман «Вода з каменю» присвячений Маркіяну Шашкевичу (1811—1843) – українському поетові, релігійному та громадському діячеві, натхненникові національного пробудження Галичини, засновникові нової української літератури у Західній Україні. Автор розповідає, як Шашкевич захищав право на існування української мови, виступав за її рівноправність з польською мовою, робив усе, щоб зберегти рідну культуру. Його справу продовжив Іван Вагилевич (1811—1866) – герой роману «Саксаул у пісках».
📚 Читайте "Вода з каменю. Саксаул у пісках" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Вода з каменю. Саксаул у пісках", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Магiстр врештi вiдняв долоню вiд лиця – воно було задумане й зосереджене, як у людини, яка не може спiймати в пам’ятi думки. Така реакцiя бiблiотекаря прикро вразила Слотвiнського: адже докотилася нарештi европейська революцiя – з Італii, Грецii, Францii, Бельгii – до Польщi, до розiдраноi мiж трьома державами ойчизни, а йому, свiдковi страти Людовiка XVI, все одно?
– У Варшавi повстання, пане магiстре, ви не почули? – повторив Слотвiнський. – Може, це останнiй удар по Священному союзу хижакiв?
– Я почув, почув, пане директоре, – вираз обличчя Любимського не мiнявся, – i до мене прийшла страшна, мов вирок, думка: поляки спiзнилися на цiлих п’ять лiт…
– Не розумiю вас…
Слотвiнський сiв на лiжко, за ним присiв Любимський; вони дивилися один одному в очi; старий вичiкував, поки директор збагне смисл його слiв, погляд Слотвiнського врештi поник.
– Ви маете на увазi декабристiв?
– Їх маю на увазi.
– У ваших словах е крупинка рацii… Але ж вони нас не хотiли взяти в спiльники.
– Це ви не хотiли. Делегат вiд польського Патрiотичного товариства на з’iздi Пiвденного товариства в Киевi не прийняв республiканськоi програми.
– Так, князь Яблоновський багато де в чому не погодився з Пестелем, та все-таки можна було починати разом. Але ж Пестель сказав погордливо: «Без вас ми можемо вiдвоювати свободу, ви без нас – нi». А не змогли.
– А ви зможете тепер – самi?
– Декабристи спиралися тiльки на вiйськову силу, а польське повстання буде… повинно бути народним.
– Повiримо, що так станеться, пане Слотвiнський. Повiримо, що поляки врахують помилку декабристiв, але чи зумiють вони врахувати помилку Костюшка?
– Помилку Костюшка? Яку? – пiдстрибнули вуса у Слотвiнського.
Любимський поклав долоню на розгорнуту рукописну книжку, погортав аркушики, потiм мовив:
– Кiндрат Рилеев у Петербурзi сказав полякам: «Кордон Польщi починаеться там, де кiнчаються малоруське й бiлоруське нарiччя».
– Ось ви про що… Звичайно, коли в революцii беруть участь народи, не можна нехтувати iх етнiчними кордонами. Але, як слов’янофiл, я стою за об’еднання всiх слов’ян.
– На принципах рiвноправностi?
– Звичайно. Так учить наш Йоахiм Лелевель.
– Я теж не проти такого об’еднання.









