На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Вода з каменю. Саксаул у пісках» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Классическая литература, Литература 20 века. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Вода з каменю. Саксаул у пісках

Автор
Дата выхода
26 мая 2020
🔍 Загляните за кулисы "Вода з каменю. Саксаул у пісках" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Вода з каменю. Саксаул у пісках" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Роман Іваничук) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Роман Іваничук (1929—2016) – відомий український письменник, лауреат багатьох літературних премій, серед яких Національна премія України ім. Т. Шевченка. У його творчому доробку близько двадцяти історичних романів, якими письменник заповнює білі плями в нашій історії, розповідає про видатних українських діячів минулих років.
Роман «Вода з каменю» присвячений Маркіяну Шашкевичу (1811—1843) – українському поетові, релігійному та громадському діячеві, натхненникові національного пробудження Галичини, засновникові нової української літератури у Західній Україні. Автор розповідає, як Шашкевич захищав право на існування української мови, виступав за її рівноправність з польською мовою, робив усе, щоб зберегти рідну культуру. Його справу продовжив Іван Вагилевич (1811—1866) – герой роману «Саксаул у пісках».
📚 Читайте "Вода з каменю. Саксаул у пісках" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Вода з каменю. Саксаул у пісках", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Чому не виганяють – цiсар не дозволяе. Бо цiсар всесильний: захотiв би – i я б закоцюб на вулицi. Це ж вiн, бо хто ж iнший, звелiв давати менi iсти. Хiба Вольф з доброi охоти вгощав би мене булочкою в недiлю або ж Каська на Личаковi залишала б для мене щовечора трохи юшки в котлi й не продала б ii за день у своiй харчiвнi, якби не цiсар? А так! Нiхто з доброi волi не подасть нiкому навiть води… Нема таких… А нинi сказали менi, що i я не подавав… Ароне, може таке бути, що я жив ще тодi, коли Ісус iшов на Голготу?
Трафiкар пригладжував кучерявi пейси i зi спiвчуттям дивився на Агасфера; Арон бiдний, але йому легше, бо знае, хто вiн, а цей старець не мае навiть родовоi пам’ятi – цiсарський та й годi.
Бiдний Арон, про якого зовсiм не хотiв дбати цiсар, але який мав велике, як виявилося, багатство – свiй рiд, захотiв дати дрiбку втiхи старцевi i з доброго серця збрехав:
– Ти жив тодi, Агасфере. Жив… Твiй дiм стояв пiд горою. Один мученик, а iх завжди на свiтi багато, нiс хреста й попросив у тебе води.
– Таке було, Ароне? – спокiйно лягли в глибокi ями допитливi тривожнi очi Агасфера.
– А було…
– Але ж я погано вчинив, Ароне…
– Хiба пiзно викупити вину? Подай тепер стражденнiшому за себе.
– Нема стражденнiших, Ароне, я це знаю. І жити менi тяжко, я вмерти хочу.
– У Святому Писаннi сказано, що Агасфер житиме доти, поки не викупить свою вину добром. Хiба це так тяжко зробити?
Погляд Агасфера згас. Арон опустив очi, бо соромно стало за свою брехню, сказав:
– Ну йди вже, йди…
Старець зажмурився, довго стояв згорблений i незворушний, та враз розпрямився.









