На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Рожева Миша» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Современная русская литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Рожева Миша

Автор
Дата выхода
26 мая 2020
🔍 Загляните за кулисы "Рожева Миша" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Рожева Миша" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Віктор Єрофєєв) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Віктор Єрофєєв (народ. 1947 року) – російський письменник, літературознавець, теле- і радіоведучий. У видавництві «Фоліо» цьогоріч вийшов у світ його найрезонансніший твір – роман «Русская красавица».
Новий роман В. Єрофєєва «Рожева Миша» – соціально-політична казка для дорослих, що, за визнанням автора, сама склалася у спостереженні реалій російської дійсності трьох «посткримських» років як гостра сатира на неї. Дію роману передано за допомогою ігрового сюжету, який відсилає нас до керроллівської «Аліси…». Тільки героїню звати Маруся Менделєєва і подорож її має інше, куди глибше підґрунтя… Батьків дівчинки під час прогулянки на яхті потягло на Дно місцеве Зло. І кмітлива не по роках Маруся вирушає їх рятувати… Цар-Дно – це російське «днище», охоплене «епідемією безглуздя», де гротескно матеріалізуються всі негативні прояви нинішнього російського життя з його псевдоцінностями так званого «русского мира», для збереження ідеї якого все міцніше закручуються гайки… Провідниця і помічниця Марусі у цьому підводному царстві – Рожева Миша, звичайна іграшка, яка, як виявилося, володіє надздібностями…
📚 Читайте "Рожева Миша" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Рожева Миша", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
– Я не розумiю…
– Чого ти не розумiеш? – Дядько Юра зберiгав на обличчi усмiшку, але вона нiби прокисла.
– Я не розумiю: чарiвник ви чи фокусник?
У цей момент я почула дуже чiтко, що внизу, де каюти, хтось голосно заплакав. Дитячий плач. Ми всi з подивом подивилися на дядька Юру. Тiльки Юля вiдвернулася i дивилася в iнший бiк.
– Там хтось, здаеться, плаче, – сказав мiй тато, який ненавидiв дитячий плач.
– Дурницi, – вiдповiв дядько Юра. – Це вiтер. Вiтер плаче, як дитя…
Юля подала йому бiлу коробочку.
– Може, краще в шахи? – скромно запропонував тато.
– Нас же четверо! – заперечив дядько Юра. – Увага! Граемо на таемнi бажання. До кiнця гри вони стануть явними! – Вiн подивився на мене. – А ти йшла б до нянi. Це доросла гра.
– Я ii вiдведу, – зголосилася мама.
– Подивися мультики, – порадив тато.
Знову пролунав плач.
– Нiчого не розумiю, – похмуро сказав дядько Юра, дивлячись у своi кiсточки. – Може, це порося? Або хтось iз команди таемно пронiс на яхту дитину?
Вгору по сходах швидко вбiгла дiвчина в сiрому. Вона стала щось шепотiти дядьковi Юрковi на вухо.
– Яхта чудес! – стрепенувся дядько Юра. – Це не Пушкiн i не порося, а мiй син Клоп. Що вiн робить на яхтi? Вiн повинен був залишитися в порту!
Вiн щось сказав англiйською дiвчинi в сiрому, i вона побiгла.
– У тебе англiйська команда? – запитав тато вочевидь для того, щоб змiнити тему.
– Мiсяць тому я розлучився з росiйською командою на Сардинii, – заявив дядько Юра. – Вони боягузливо поводилися. У кожному кутку яхти iм ввижалися привиди i мерцi. Вони звинувачували мене, що я навмисне населив яхту мерцями – i я вiдправив iх на берег. Тепер у мене команда з рiзних краiн. Аргентинки, болгарин, нiмець, два греки, iталiйка, кухар – теж iталiець. А капiтан залишився той же – шотландець. Вiн не боiться привидiв.
– Ви дружите з привидами? – з повагою запитала я.
– Я не дружу з ними, але менi доводиться з ними спiлкуватися, – задумливо сказав дядько Юра. – Як будь-якому росiйському бiзнесменовi.
Тут до нас пiднявся скуйовджений хлопчик з чорним волоссям. Вiн ще схлипував, але, побачивши мене, вiдвернувся i витер кулаком очi.
– Клоп, – строго запитав його дядько Юра, – що ти робиш на яхтi?
– Вiдбуваю покарання, – вiдповiв Клоп. – Мене замкнули в каютi i не дають iсти.





