На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Рожева Миша» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Современная русская литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Рожева Миша

Автор
Дата выхода
26 мая 2020
🔍 Загляните за кулисы "Рожева Миша" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Рожева Миша" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Віктор Єрофєєв) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Віктор Єрофєєв (народ. 1947 року) – російський письменник, літературознавець, теле- і радіоведучий. У видавництві «Фоліо» цьогоріч вийшов у світ його найрезонансніший твір – роман «Русская красавица».
Новий роман В. Єрофєєва «Рожева Миша» – соціально-політична казка для дорослих, що, за визнанням автора, сама склалася у спостереженні реалій російської дійсності трьох «посткримських» років як гостра сатира на неї. Дію роману передано за допомогою ігрового сюжету, який відсилає нас до керроллівської «Аліси…». Тільки героїню звати Маруся Менделєєва і подорож її має інше, куди глибше підґрунтя… Батьків дівчинки під час прогулянки на яхті потягло на Дно місцеве Зло. І кмітлива не по роках Маруся вирушає їх рятувати… Цар-Дно – це російське «днище», охоплене «епідемією безглуздя», де гротескно матеріалізуються всі негативні прояви нинішнього російського життя з його псевдоцінностями так званого «русского мира», для збереження ідеї якого все міцніше закручуються гайки… Провідниця і помічниця Марусі у цьому підводному царстві – Рожева Миша, звичайна іграшка, яка, як виявилося, володіє надздібностями…
📚 Читайте "Рожева Миша" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Рожева Миша", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
– Не вiрю! – скрикнув дядько Юра. – Ти ж залишився в порту. Ми тебе не взяли з собою.
– В останню хвилину ти вирiшив узяти мене в море i замкнув у каютi.
– Я не пам`ятаю, – простогнав дядько Юра. – Я був наче в непритомностi. Зате я пам’ятаю, за що тебе покарали.
– Я штовхнув ii, – сказав Клоп, указуючи на Юлю.
– І що далi?
– Вона впала з яхти у воду i мало не потрапила пiд гвинт.
– Ти це зробив випадково, правда?
Клоп подивився на батька:
– Правда…
– Ось i повтори: я це зробив випадково…
– Я це зробив… Я хотiв, щоб вона перетворилася на фарш! Ми всi подивилися на законодавця Юлю.
– Ти жартуеш, – вiдмахнувся дядько Юра. – Ти ж знаеш, що Юля любить дiтей…
– Вона ненавидить мене, – сказав Клоп.
– Ну все! – сказав дядько Юра. – Я бачу, що ви вже помирилися. Як ми з тобою домовлялися? До першоi слiзки каяття, вiрно? За тобою ми влаштували спостереження i чекали, коли ти покаешся. Ти не плакса, а тут розплакався. Каяття в повнiй мiрi! Геть останнi хмаринки гнiву! Цiлуйтеся! – наказав вiн.
Клоп i Юля повiльно пiдiйшли одне до одного, обнялися i знехотя поцiлувалися в губи.
– Інша справа! – зрадiв дядько Юра. – Недарма кажуть, що я чарiвник. А де Марина?
– Марина? – здивувалася я. – Це ж порт.
– Моя дочка – теж Марина. Їй стiльки ж рокiв, скiльки тобi. Тiльки вона… ну красуня… Вона на яхтi? – запитав вiн у Клопа.
– Зараз вийде.
– Дiти, пiднiмайтеся на оглядовий майданчик. Там багато кубикiв. Побудуйте вiллу!
– Пiшли! – Клоп простягнув менi руку.
– Бувай, мавпочко! А ми – в домiно. Сiдай, думський дiяче!
Граемо на таемнi бажання!
Дядько Юра зажадав пляшку французькоi шипучки й оглянув гравцiв iз задоволеним виглядом переваги.
* * *
– Менi здаеться, штормить, – сказала я зi стурбованим обличчям, коли ми пiднялися на оглядовий майданчик.
– Хiба це штормить! – здивувався Клоп. На ньому була тiльняшка, як у справжнього моряка. – Ти подивися, як гарно!
– Берега не видно, – сказала я, оглянувши море.
– Давай з’iмо морозиво! – сказав Клоп. – Ти некрасива, але ти менi все ж таки подобаешся.
– Я ще вчора ввечерi була найкрасивiшою!
– Гаразд… Всi дiвчата так кажуть! Але ти все одно менi подобаешся.
– Чим?
– Не знаю. – Клоп натиснув на кнопку. Через хвилину ми вже iли морозиво.
– Я не зрозумiла, – зiзналася я. – Ти не привид?
– Якщо я iм з тобою морозиво, значить не привид.
– Але твое тiло залишилося в порту!
– Я – син бандита! – скрикнув Клоп.





