На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Повість про Ґендзі. Книга II» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная старинная литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Повість про Ґендзі. Книга II

Автор
Дата выхода
11 сентября 2020
🔍 Загляните за кулисы "Повість про Ґендзі. Книга II" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Повість про Ґендзі. Книга II" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Мурасакі Сікібу) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
«Повість про Ґендзі», створена на рубежі X–XI століття Мурасакі Сікібу, придворною дамою імператриці Сьосі, вважається одним з найвизначніших творів японської літератури. І не тільки японської – по суті, це перший психологічний роман у світі. Розповідаючи історію життя головного героя – Блискучого Ґендзі, сина імператора Кіріцубо, та його нащадків, авторка ділиться з читачами своїми спостереженнями і роздумами. Докладні описи повсякденного життя, любовних та інших людських відносин, пройнятих «сумним чаром речей» (моно-но аваре), створюють враження зустрічі з живими людьми, близького знайомства з їхніми почуттями, думками, радощами і печалями, за якими постає епоха Хейан, її культура, побут аристократії, вірування та звичаї.
У цьому виданні представлена друга частина роману (розділи 21–38), в якій ідеться про розплату за гріхи молодості, вчинені під час пошуку ідеальної жінки, що описано в першій частині (розділи 1—20), яка вийшла друком у видавництві «Фоліо» 2018 року.
📚 Читайте "Повість про Ґендзі. Книга II" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Повість про Ґендзі. Книга II", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
А от прихильнiсть Гендзi до неi наростала з кожним днем так, що вiн навiть розповiдав про неi i дружинi Мурасакi. «У нiй е щось навдивовижу привабливе! Їi матерi не вистачало яскравостi. А ця й розумна, i привiтна, тож про неi можна не турбуватися», – хвалив вiн ii. З досвiду знаючи, що такi випадки в життi чоловiка завжди просто так не закiнчуються, Мурасакi, вiдразу насторожившись, зауважила: «Може, вона й справдi розумна, але менi ii жаль, якщо вона вам довiрилася».
«А чому менi не можна довiряти?» – спитав Гендзi.
«Адже навiть менi через вас довелося пережити чимало нестерпно сумних годин. Невже ви думаете, що я про це забула?» – злегка всмiхаючись, вiдповiдала Мурасакi.
Вражений ii догадливiстю, Гендзi сказав: «Мене ображае ваша пiдозра. Невже ви думаете, що вона нiчого б не помiтила?» – i перервав цю неприемну розмову, але в душi занепокоiвся: «Звiдки у дружини такi думки?» Адже сам вiдчував, що його серце схильне до легковажних вчинкiв. Тамакадзура так запала йому в душу, що вiн часто навiдувався в ii покоi у Захiдному флiгелi i з величезною увагою ставився до ii потреб.
Одного тихого вечора пiсля дощу, поглядаючи на свiже й приемне небо над яскраво зеленими молодими кленами i дубами в саду, Гендзi вимовив: «О так, «днi лагiднi й свiтлi…»[104 - Слова з вiрша Бо Цзюйi з описом лiтнього краевиду.] – i, вмить згадавши блискучу красу Тамакадзури, як завжди, крадькома поспiшив до Захiдного флiгеля. Саме тодi дiвчина, зручно вмостившись, мабуть, вправлялася в калiграфii, але, помiтивши Гендзi, встала i сором’язливо опустила очi.
Вибравши з плодiв на кришцi вiд скриньки мандарин, Гендзi сказав:
«Як згадую
“Квiтучих мандаринiв аромат”[105 - Цитата з вiрша: «Чекаю травня, / Щоб вдихнути знову / Квiтучих мандаринiв аромат, / Якими любоi колись / Рукава пахли» («Збiрка старих i нових японських пiсень», 139).
На рукавах ii,
Нiяк не зрозумiю,
Хто передi мною: мати чи дочка?
Усi цi роки я нi на мить не забував про покiйну, i нiщо не могло мене втiшити.





