На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Повість про Ґендзі. Книга II» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная старинная литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Повість про Ґендзі. Книга II

Автор
Дата выхода
11 сентября 2020
🔍 Загляните за кулисы "Повість про Ґендзі. Книга II" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Повість про Ґендзі. Книга II" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Мурасакі Сікібу) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
«Повість про Ґендзі», створена на рубежі X–XI століття Мурасакі Сікібу, придворною дамою імператриці Сьосі, вважається одним з найвизначніших творів японської літератури. І не тільки японської – по суті, це перший психологічний роман у світі. Розповідаючи історію життя головного героя – Блискучого Ґендзі, сина імператора Кіріцубо, та його нащадків, авторка ділиться з читачами своїми спостереженнями і роздумами. Докладні описи повсякденного життя, любовних та інших людських відносин, пройнятих «сумним чаром речей» (моно-но аваре), створюють враження зустрічі з живими людьми, близького знайомства з їхніми почуттями, думками, радощами і печалями, за якими постає епоха Хейан, її культура, побут аристократії, вірування та звичаї.
У цьому виданні представлена друга частина роману (розділи 21–38), в якій ідеться про розплату за гріхи молодості, вчинені під час пошуку ідеальної жінки, що описано в першій частині (розділи 1—20), яка вийшла друком у видавництві «Фоліо» 2018 року.
📚 Читайте "Повість про Ґендзі. Книга II" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Повість про Ґендзі. Книга II", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Мимоволi схвильований спогадами, вiн сказав, ковтаючи сльози: «Справдi, краще було б, якби я тiльки здалеку мрiяв про острiв в затоцi Мацугаура[78 - Згадка про вiрш: «Нарештi я побачив / Славетний острiв / У затоцi Мацугаура, / Де живе рибачка / З благородним серцем» («Госенвакасю», 1094). У згадцi Гендзi використовуе гру слiв: «ама» означае «рибачка» i «монахиня».]. Мое почуття до вас завжди приносило менi лише смуток. Та, мабуть, тепер наша дружба вiчно радуватиме нас…»
«Нарештi я глибоко зрозумiла, що ви невипадково взяли мене пiд свою опiку», – вiдповiла зворушена монахиня.
«Я знаю, що завинив перед вами тим, що колись не один раз порушував ваш душевний спокiй i за це болiсно каюся перед Буддою. Але тепер ви, мабуть, зрозумiли, що на свiтi немае чоловiкiв настiльки безкорисливих, як я».
Здогадавшись, що вiн знае про негiдну поведiнку ii пасинка, жiнка знiяковiла. «Та хiба може бути кара гiршою за ту, що до кiнця життя я з’являтимуся перед вами в цьому жалюгiдному виглядi?» – сказала вона й гiрко заплакала.
Було чимало й iнших жiнок, якими вiн опiкувався. Провiдуючи iх одну за одною, вiн лагiдно казав: «Хоча бувае, що я не навiдуюся до вас по кiлька днiв поспiль, але нiколи про вас не забуваю.
Того року вiдбувалася Пiсенна хода. Вийшовши з Імператорського палацу, процесiя попрямувала до палацу Судзаку, а звiдти до садиби Великого мiнiстра. Шлях був довгий, i на Шостiй лiнii спiваки з’явилися вже перед самим свiтанком. У сяйвi мiсяця, що плив у безхмарному небi, сад, присипаний легеньким снiжком, виблискував невимовною красою. Серед придворних було тодi чимало чудових музикантiв, тож у садибi Великого мiнiстра флейти звучали по-особливому.





