На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Повість про Ґендзі. Книга II» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная старинная литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Повість про Ґендзі. Книга II

Автор
Дата выхода
11 сентября 2020
🔍 Загляните за кулисы "Повість про Ґендзі. Книга II" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Повість про Ґендзі. Книга II" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Мурасакі Сікібу) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
«Повість про Ґендзі», створена на рубежі X–XI століття Мурасакі Сікібу, придворною дамою імператриці Сьосі, вважається одним з найвизначніших творів японської літератури. І не тільки японської – по суті, це перший психологічний роман у світі. Розповідаючи історію життя головного героя – Блискучого Ґендзі, сина імператора Кіріцубо, та його нащадків, авторка ділиться з читачами своїми спостереженнями і роздумами. Докладні описи повсякденного життя, любовних та інших людських відносин, пройнятих «сумним чаром речей» (моно-но аваре), створюють враження зустрічі з живими людьми, близького знайомства з їхніми почуттями, думками, радощами і печалями, за якими постає епоха Хейан, її культура, побут аристократії, вірування та звичаї.
У цьому виданні представлена друга частина роману (розділи 21–38), в якій ідеться про розплату за гріхи молодості, вчинені під час пошуку ідеальної жінки, що описано в першій частині (розділи 1—20), яка вийшла друком у видавництві «Фоліо» 2018 року.
📚 Читайте "Повість про Ґендзі. Книга II" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Повість про Ґендзі. Книга II", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Помiтивши пiд будинком карети мiнiстра Двору, вiн, розгублений, поспiшив нишком сховатися в своiх покоях.
Разом з мiнiстром Двору приiхали його сини Са-но сьосьо, Сьонагон, Хьое-но суке, Дзiдзю, Тайфу, але нiкому з них панi Оомiя не дозволяла входити за завiси. Згiдно iз заповiтом покiйного Великого мiнiстра ii вiдвiдували також його побiчнi сини Саемон-но камi, Гон-цюнагон та iншi разом iз дiтьми, серед яких нiхто не мiг зрiвнятися красою з сином Гендзi. Панi Оомiя вiдчувала безприкладну прихильнiсть до внука, а вiд самоi думки про майбутню розлуку з молодшою внучкою, яку останнiм часом з любов’ю опiкала й виховувала, впадала у безпросвiтний вiдчай.
«Тим часом я поiду в палац, а ввечерi повернуся забрати дочку», – сказав мiнiстр i поiхав. «Тепер уже не можна нiчого змiнити. Мабуть, краще змиритися i пiзнiше спокiйно все залагодити…» – думав вiн по дорозi, але, не вiдчувши заспокоення, вирiшив: «Коли становище хлопця трохи змiцниться настiльки, що вiн посяде гiдне мiсце в свiтi, а дiтей почуття не змiняться, то я дам згоду на iхне одруження так, як треба за звичаем.
Кумоi-но карi отримала вiд панi Оомiя такого листа: «Ваш батько, видно, сердиться на мене.
«Досi ми жили нерозлучно, а ви були менi единою розрадою протягом багатьох днiв i ночей. Ви уявляете собi, як тепер менi буде сумно? – крiзь сьози сказала панi Оомiя. – Я вже стара i, природно, не зможу побачити, яке майбутне вам судилося, але тепер страшно сумую через те, що ви залишаете мене, поки я ще живу».
Дiвчина, почуваючись винною, тiльки мовчки плакала, опустивши голову. Саме тодi зайшла Сайсьо, годувальниця Югiрi. «Я ставилася до вас так само щиро, як до свого панича. Як шкода, що вас забирають! Та якщо раптом пан мiнiстр захоче вiддати вас за когось iншого, не погоджуйтеся», – прошепотiла вона дiвчинi, а та, ще бiльше засоромившись, не знала, що й вiдповiсти.





