На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Повість про Ґендзі. Книга II» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная старинная литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Повість про Ґендзі. Книга II

Автор
Дата выхода
11 сентября 2020
🔍 Загляните за кулисы "Повість про Ґендзі. Книга II" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Повість про Ґендзі. Книга II" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Мурасакі Сікібу) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
«Повість про Ґендзі», створена на рубежі X–XI століття Мурасакі Сікібу, придворною дамою імператриці Сьосі, вважається одним з найвизначніших творів японської літератури. І не тільки японської – по суті, це перший психологічний роман у світі. Розповідаючи історію життя головного героя – Блискучого Ґендзі, сина імператора Кіріцубо, та його нащадків, авторка ділиться з читачами своїми спостереженнями і роздумами. Докладні описи повсякденного життя, любовних та інших людських відносин, пройнятих «сумним чаром речей» (моно-но аваре), створюють враження зустрічі з живими людьми, близького знайомства з їхніми почуттями, думками, радощами і печалями, за якими постає епоха Хейан, її культура, побут аристократії, вірування та звичаї.
У цьому виданні представлена друга частина роману (розділи 21–38), в якій ідеться про розплату за гріхи молодості, вчинені під час пошуку ідеальної жінки, що описано в першій частині (розділи 1—20), яка вийшла друком у видавництві «Фоліо» 2018 року.
📚 Читайте "Повість про Ґендзі. Книга II" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Повість про Ґендзі. Книга II", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
«Не кажiть таких хитромудрих слiв, – розсердилася панi Оомiя. – Людина не може знати, яке майбутне iй судилося!» – «Та не в цьому рiч, – невдоволено вiдповiла годувальниця. – Просто менi здаеться, що пан мiнiстр ставиться до мого панича зневажливо. Та вiн нiчим не гiрший за iнших, хай спитае будь-кого».
А Югiрi тим часом пiдглядав за ними iз-за ширми й витирав гiркi сльози. Така його поведiнка заслуговувала на осуд, але зараз йому було до цього байдуже. Пожалiвши його, годувальниця якось зумiла вмовити стару панi й, скориставшись вечiрньою метушнею у домi, влаштувала закоханим зустрiч.
«О, який суворий ваш батько! – сказав нарештi хлопець. – Навiть якби я спробував забути вас, я все одно не перестану кохати. І чому ми не зустрiчалися частiше, коли нам нiхто не заважав?..» Жаль було дивитися на його юне засмучене обличчя, i дiвчина вiдповiла: «Я такоi ж думки».
А тим часом, коли вже запалили свiтильники, мав от-от з’явитися мiнiстр Двору, бо почулися гучнi крики його передового ескорту, що розганяв зустрiчних людей. Почувши стривоженi голоси служниць: «О, мiнiстр уже повертаеться!..» – дiвчина затремтiла вiд страху. «Нехай зi мною роблять, що хочуть…» – вирiшив хлопець, не вiдпускаючи ii.
Розшукуючи дiвчину, прийшла ii годувальниця i побачила, що вона не сама. «Куди ж це годиться? Хто тепер повiрить, що стара панi нiчого не знала?» – подумала вона. «От халепа! – обурилася вона. – Звiсно, пан мiнiстр розсердиться i сваритиме. А що подумае про це Адзецi-но дайнагон? Хоч хлопець з високого роду, та хiба можна починати з ним спiльне життя, якщо в нього лише шостий ранг?» Югiрi чув докори годувальницi, бо вона стояла зовсiм близько за ширмою.
«Ось послухайте…
Моi рукава,
Слiзьми кривавими змоченi,
Червоними стали[22 - Придворнi п’ятого рангу носили одяг червоного кольору.].
Тож чи годиться iх зневажати
Й зеленими називати?..





