Хлопчики Джо

Вiн навчився витягати максимум можливого з кожноi хвилини, проведеноi в будинку знаменитостi, бо його вiзити до них зазвичай були короткими.

– Панi Баер нiколи не приймае репортерiв, сер.

– Але я прошу придiлити менi лише кiлька хвилин, – сказав чоловiк, бочком просуваючись углиб кiмнати.

– Ви не можете зустрiтися з нею. Вона вийшла, – сказав Теддi, попередньо кинувши погляд через плече й переконавшись, що його нещасна мама вже зникла. Через вiкно, як вiн вважав, оскiльки вона iнодi вчиняла саме так, коли в неi не залишалося вибору.

– Дуже шкода. Я зайду ще раз. Це ii кабiнет? Чарiвна кiмната! – i непроханий гiсть почав ще уважнiше прясти очима по вiтальнi, твердо вирiшивши розжитися хоч якимось фактом, нехай навiть доведеться померти в результатi цiеi спроби.

– Нi, це не кабiнет, – сказав Теддi, ввiчливо, але рiшуче випроваджуючи його з вiтальнi, сподiваючись, що мати встигла сховатися за будинком.

– Я був би дуже вдячний, якби ви повiдомили менi вiк панi Баер, мiсце ii народження, дату вступу в шлюб, а також скiльки в неi дiтей, – швидко проказав вiдвiдувач, який ще не втратив самовладання, коли спiткнувся об килимок бiля вхiдних дверей.

– Їй близько шiстдесяти, вона народилася на островi Рододендрон, вийшла замiж рiвно сорок рокiв тому i мае одинадцять дочок. Що ще вас цiкавить, сер? – контраст мiж серйозним обличчям Теда i його безглуздою вiдповiддю був таким кумедним, що репортер визнав себе переможеним i зi смiхом пiшов якраз в той момент, коли до дверей будинку наблизилася якась ледi, за якою, з осяяними усмiшками обличчям, крокували три дiвчини.

– Ми з Ошкошу, iхали дуже довго й не повернемося додому, не зазирнувши до дорогоi тiтоньки Джо. Моi дiвчатка просто в захватi вiд ii книжок i дуже розраховують побачити ii. Я розумiю, що час дуже раннiй, але ми ще збираемося вiдвiдати Холмса, Лонгфеллера й iнших знаменитостей, але сюди забiгли передовсiм.

Все це вимовлялося з неймовiрною швидкiстю, тому Теддi залишалося лише мовчки слухати, дивлячись на життерадiсних дiвчат, якi спрямували три пари блакитних очей на нього так благально, що його природна галантнiсть не дозволила йому вiдмовити iм в такiй дрiбницi, як вiдповiдь.