На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Я (Романтика)» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Я (Романтика)

Автор
Дата выхода
07 июня 2021
🔍 Загляните за кулисы "Я (Романтика)" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Я (Романтика)" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Микола Хвильовий) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Видання містить твори з другої збірки прози М. Хвильового (1893–1933) «Осінь». Його персонажі долають тяжкий шлях вибору, стикаються з тією межею, яку ніколи не можна переступати. У душі головного героя новели «Я (Романтика)» відбувається боротьба між добром і злом, гуманізмом і фанатизмом. Він – «чекіст, але і людина», «м’ятежний син», який після найганебнішого злочину проти найдорожчої людини – матері, знищує залишки людяності в собі та морально гине. У повісті «Санаторійна зона» зображено пореволюційне суспільство. Нещодавні будівничі нового життя стають «зайвими людьми», вони відчувають власну несумісність із добою, прірву між ідеалами й дійсністю та лікуються від найрізноманітніших душевних хвороб. Зло, заподіяне головним персонажем повісті задля високої ідеї, знищило його власні життєві сили та врешті призвело до самогубства. Комуністичні ідеали героїв цієї збірки зруйновані, долі вчорашніх романтиків революції понівечені.
📚 Читайте "Я (Романтика)" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Я (Романтика)", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Вiн так яро бив тварину, наче вибивав iй велике горе («вона ж досi не продовжила свого iснування, вона ж досi не завагiтнiла»). І здавалось, що в глибинах рiки ходить зграями риба i в хорiй млостi треться, ще треться й викидае, затоплюе iкрою рiку.
Анарх бадьоро ступав по дорiжцi.
Вiдсутнiсть рiвноваги цього ранку дала себе знати. До того ж цiеi ночi приснився йому якийсь рожевий сон i сприятливо вплинув на нерви. Виходячи на свiже повiтря, вiн навiть хотiв голосно зареготати, згадавши метранпажа й жахи минулого дня.
«Ну, i хай пропадае – подумав вiн. – Лиш би не зараз».
Пiдводилось сонце, прекрасне, як i в першi днi народження свiту. Палахкотiв жовтожар.
Скоро з палат повиходили хорi й сестри. Десь уже шумiла Унiкум. Десь хтось уже жартував. Десь хтось когось, жартуючи, обiймав.
Анарх пiзнав приплив гарячоi крови i, коли в залi раптом ударив хтось по клявiшах, коли, спотикаючись, побiгла музика легкоi шансонетки й наздогнала його, вiн чiтко пiшов уперед. Вiн знав, що раптово може вирости башта неможливоi муки, i вiн поспiшав; зараз кипить над рiкою жовтожар, i зараз не треба думати, не треба знати.
Звернувши у дикий малинник, вiн зупинився й прислухався до шуму на санаторiйнiй зонi. Тодi ж, зиркнувши в той бiк, де самотньо стояв старий дуб, вискочивши з пустельноi дорiжки, вiн побачив метранпажа. Пiдйом раптом пiдупав. Але зараз Карно викликав у нiм не бiльше, як приплив апатii.
Анарх сходив на командну висоту. За гонами вже кипiла iндустрiя: розбiгались роздорiжжя й залiзницi.
Високо пiдвiвши голову, мовчки, iшов до кульмiнацiйноi крапки анарх. І тiльки, коли в листянику майнула спiдниця, вiн зупинився.
Анарх одкинув у бiк гiлку й побачив сестру Катрю.
Вона пiдiйшла до нього, як i завжди, печальна.
– Раненько ви пiдвелися сьогоднi! – сказала сестра Катря.










