Я (Романтика)

– Як бачите!

– Я теж не можу спати. Власне, ночi тепер ще й не такi довгi, але й вони наводять тоску.

– Хiба ви ще й досi не одержали командировки? – спитав вiн, щоб що-небудь сказати.

– І досi! Вони остаточно мене замучили! – гаряче сказала сестра Катря. – Я буквально не маю вже сили жити тут.

– А от Майя менi казала, що вона, навпаки, так би на санаторiйнiй зонi цiлий вiк i прожила.

Анарх i це сказав, щоб що-небудь сказати. Але сестра Катря нервово взялася за свiй чорненький бантик.

– Перш за все Майя неправду каже.

І взагалi вона не вмiе правди говорити. А потiм Майя зовсiм iнша людина.

– Це ж як?

– Так… Тiльки ви, будь ласка, не ображайтесь на мене й не подумайте, що в менi говорить заздрiсть чи то ревнiсть.

– Що ви?

– Я знаю, ви цього не можете подумати, – сказала сестра Катря. – Нi ви зi мною, нi я з вами нiколи не говорили про кохання. І, власне, висловити свою думку про Майю менi тiльки тому нiяково, що ви з нею живете!

– А ви це вiдкiля знаете? – усмiхнувся вiн.

– Я, власне, гадала, що ви цього не ховаете?

– Саме?

– Саме… того, що ви живете з Майею.

– Ну, коли ви так уперто настоюете, то хай буде по-вашому. А тепер висловлюйте свою думку про Майю.

– Думка моя така: Майя – нехороша людина. Не встигла вона приiхати сюди, як я вiдчула це. В нiй, як це не дивно, багато аристократизму. Ви розумiете мене? Ви подивiться на ii зовнiшнiсть – це ж княжна! Я навiть думаю iнодi, що ii й походження таке. Цей римський профiль, цей стрункий стан, цi надменнi й нехорошi очi, цi мiнiатюрнi пальчики, якi так i хочеться погладить, все це говорить за ii аристократичне походження.

– Але цього, я гадаю мало, щоб не любити ii?

– Так, цього мало. Але не тiльки ж про ii зовнiшнiсть я хочу сказати. Кожний ii рух, кожний жест, кожна усмiшка мене вiдштовхують вiд неi. І, я гадаю, не тiльки мене. Я певна, що вона зовсiм не те, чим ви ii уявляете.

– А все-таки, за що ж ви ii не любите?

– Знаете, я можу зробити багато припущень.

Але й це вам нiчого не скаже. Я знаю тiльки одно: Майя – надзвичайна егоiстка. У неi, безперечно е якийсь бiль, i от вона замiсть того, щоб самiй носити вагу цього болю, звалюе його на чужi плечi. Це – факт, i ви не одмовитесь од цього, поскiльки частину цiеi ваги й ви носите. І взагалi я можу сказати, що Майiне промешкання на санаторiйнiй зонi скiнчиться якоюсь нiсенiтницею. В данiм разi я покладаюсь на свою iнтуiцiю.