На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Руфін і Прісцілла» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Зарубежная литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Руфін і Прісцілла

Автор
Дата выхода
11 мая 2016
🔍 Загляните за кулисы "Руфін і Прісцілла" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Руфін і Прісцілла" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Леся Українка) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
«Руфін і Прісцілла» Лесі Українки – філософська п’єса, події якої охоплюють складний період розпаду Римської імперії та становлення християнства***. Головним героям твору – подружжю Руфіну та Прісціллі – випало жити у тяжкі часи, вони бачать моральну деградацію суспільства і шукають порятунку у філософії та релігії. Найвідомішими творами авторки є поетичні збірки «На крилах пісень»», «Думи і мрії», п’єси «Лісова пісня», «Одержима», «Бояриня», «Оргія», «Блакитна троянда», «Кассандра», «Камінний господар» тощо. Леся Українка – видатна українська письменниця, перу якої належить низка геніальних творів, для її ідіостилю характерні посилений психологізм та філософічність у поєднанні з сугестією.
📚 Читайте "Руфін і Прісцілла" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Руфін і Прісцілла", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Нетерпляче ходить по атрiумi. Часом виходить у перистиль i дивиться вбiк на вулицю. В його поводiннi видко не тiльки нетерплячку, але й тривогу.
На порозi сiней, що ведуть з перистиля, показуеться Прiсцiлла, закутана в велике, з грубоi тканки, покривало, вона його скидае, увiйшовши, i ii суворо проста одежа кидаеться в вiчi дивним контрастом супроти оздобноi оселi та й коштовного, хоч i благородно простого патрицiанського убрання самого Руфiна. В руках у Прiсцiлли маленька лампочка (люцерна).
Руфiн (кидаеться iй назустрiч. З докором, в якому бiльше чутно бiль, нiж досаду).
Прiсцiлло! як же можна?..
Прiсцiлла (спокiйно).
Що, Руфiне?
Руфiн.
Ти знов була сьогоднi в катакомбах?
Прiсцiлла (трохи помовчавши).
Якби могла промовчати – охоче
промовчала б на се твое питання,
але ще бiльше, нiж оця люцерна,
мене перед тобою зрадить щирiсть.
(Становить люцерну на один з постаментiв.)
Неправди я казать тобi не хочу,
а правду перемовчать не здолаю:
так, я була сьогоднi в катакомбах
i завтра знов пiду, як тiльки ти
менi того не заборониш.
Руфiн.
Люба,
ти знаеш, я нiколи не вживаю
супроти тебе нi тiеi сили,
яку менi дала сама природа,
нi того права, що дае закон.
Менi бридка слухнянiсть поневолi, —
я ж не рабиню взяв собi за жiнку.
Прiсцiлла.
У Римi небагато чоловiкiв
таких, як ти, а може, ти единий
на цiлий Рим. Я тямлю се й цiную.
Бог, – всевидющий свiдок почуваннiв,
всю вдячнiсть мого серця бачить ясно,
i чей же вiн менi колись поможе
ту вдячнiсть виявить супроти тебе.
А поки що – коли б ти знав, як тяжко
менi невдячною здаватись…
Руфiн.
Годi,
лишiмо се, не вдячностi я хочу,
та й нi за що тут дякувать…
(Збентежено.)
Прiсцiлло!
дружино мого серця… я не можу
нiяким словом вимовити страху,
тривоги тоi злоi, що, мов яструб,
кривавить, мучить, роздирае серце
за кожним разом, як ти там буваеш.
Прiсцiлла (лагiдно).
Чого ж, мiй друже, так уже боятись?
Руфiн.
Вже те одно, що ти так пiзно ходиш
шляхом тим Нументанським[1 - Нументанський шлях – дорога, що йшла з Рима в напрямку мiста Нументум (Номентум).], те вже страшно.
То шлях непевний, – всякий люд бродячий,
усяке розбишацтво там бувае,
а ти смерком iдеш, самотня жiнка…
Прiсцiлла.










