Князь Єремія Вишневецький

Князь Вишневецький увiйшов у свiтлицю задуманий, насуплений, один однiсiнький тверезий чоловiк серед канцлерових гостей, котрi усi були зусiм п’янi або були напiдпитку.

«Нi! зараз не скажу канцлеровi, що хочу сватати Гризельду. Попрошу за свата самого короля. Нехай сам король скаже. Це буде краще. Для старого магната королеве слово буде вартнiше, нiж мое».

V

Вишневецький щодня навiдувався в королiвський дворець, щоб вибрати добрий час, доступитись до короля та запросити його в старости. Але королевi не було часу: щодня йшли коронацiйнi бенкети, щодня короля одвiдували чужоземськi посланцi.

Вишневецького брала досада. Вiн заiжджав у гостi до Замойського й все бачив, що князь Заславський виiжджае з двору канцлера на своему чудовому конi. Вишневецький з досади вже й не здоровкався з ним. Заславський так само поминав його конем i навiть не здiймав перед ним шапки. Вони одразу зненавидiли один одного. А Гризельда все сидiла край вiконця за роботою та все виглядала князя Єремiю.

Баба Ганна та дiвчата все вихваляли перед Гризельдою князя Заславського та гудили Єремiю.

– Невже ти, панно Гризельдо, таки оце справдi думаеш iти замiж за князя Вишневецького? – питала баба Ганна в Гризельди.

– А чому ж пак менi за його й не вийти? – одказувала Гризельда.

– Та вiн же негарний! – аж крикнули обидвi дiвчини.

– Кому негарний, а кому й гарний, – обiзвалась знехотя Гризельда.

– Князь Заславський бiлий, як пан, а Вишневецький чорний, як циган, – сказала баба Ганна, – я б за його зроду-звiку не пiшла замiж, якби вiн мене сватав.

– Якби ж пак тебе сватав. Але вiн тебе не сватае й не свататиме, – сказала Гризельда.

– І що в йому за краса? очi страшнi, смуглявий на виду, наче хлоп, та чорний, неначе три днi висiв у диму в коминi, – кепкувала баба Ганна.

– Ото дався тобi взнаки князь Єремiя! Чорний та чорний! Хоч вiн чорний, та зате ж я дуже бiла: то вiн мене й не почорнить, а сам од мене може й побiлiшае, – казала Гризельда.

– Князь Заславський бiлий, як панна, та русявий, та ясний, як повний мiсяць.

А князь Вишневецький неначе три днi в болотi качався, – говорили дiвчата, пiднiмаючи на смiх Вишневецького.

– Хоч би й в болотi качався, то все-таки вiн гарний, бо мужнiй i смiливий, не те, що князь Домiнiк, котрий скинувсь трохи на бабу Ганну.

– Та князь Єремiя не поляк i недавно був схизматиком. Ще й тебе переверне на свою вiру.

– Та й князi Заславськi й Збаражськi й усякi iншi недавно були схизматиками i украiнцями.