Князь Єремія Вишневецький

Не до бога долинули тi палкi молитви палких фанатикiв: пiшли вони до темних сил, котрi у пеклi аж стрибали гопака, зачувши тi неправдивi молитви з неправдивих уст на загин та кривду усiй Украiнi.

Ректор схопивсь проворно й жваво, неначе пiдскочив на радощах. Пiдскочив i лисий череп професора, неначе резиновий м’яч, аж залиснiв синiм цвiтом од свiта синьоi шибки у вiкнi; пiдскочив i молоденький красунь Станiслав, облитий рожевим свiтом од рожевоi шибки в готицькому вiкнi. Орган одразу нiби гукнув, крикнув, а потiм заспiвав весело, урочисто.

І полились його веселi мелодii попiд темними склепiннями. Сама темна каплиця неначе зрадiла.

Князь Костянтин вийшов з Єремiею з колегii. За ними слiдком зачинялись i замикались усi дверi на замки та на засови. Тим часом дворецький Коноплiнський напитав кiльки кватир для молодого князя. Князь Костянтин оглядiв доми i зайняв житло для свого небожа в окремному домi одного багатенького купця, родом русина. Дiм був на тi часи один з бiльших i показнiших у Львовi.

Дворецький обставив покоi багатою обставою, яка личила й подобала нащадковi славного роду князiв Вишневецьких.

Незабаром поз’iжджались пiсля вакацiй студенти колегii. Багато мiж ними було синiв украiнських князiв та панiв. Декотрi ще держались своеi вiри й мови, декотрi вже попереходили на католицьку вiру. Може з половина значних украiнських магнатiв та дiдичiв попереходила на католицтво i сполячилась. Цi перевертнi стали ворогами Украiни i украiнського народу.

Фанатик Сигiзмунд III заповзявся зовсiм зломити православну вiру i навернути народ i духовенство до католицтва, спольщити Украiну доостанку. До помочi його замiрам стали езуiти. Вони наполягли з усiеi сили на украiнське дворянство, духовенство й на народ.

Як демони спокусники, нашiптували езуiти нiбито випадком в розмовi Єремii ненависнiсть до його вiри, до його мови, i молодий гордий княжевич, як тiльки вийшов з колегii, зараз пристав до католицькоi вiри, кинув украiнську мову i сполячився.

Єзуiти заплескали в долонi на радощах, що придбали такий значний добуток. Вони одправили потихеньку молебень за те… що перевернули на ворога Украiнi украiнського князя славного й багатого роду.

– Тепер ти, князю, навертай i своiх пiдданих на Украiнi до своеi новоi вiри, до новоi вiтчизни, до польськоi мови. Ти тепер зразець для дрiбних украiнських панiв, для темного хлопства й мiщанства на Украiнi, а не воно для тебе.