Енеїда

Спосiб приготування: «Свинячу голову очистити, вимити i поставити варитися; натерти хрiну, зажарити його з маслом, покласти туди борошна, розвести трiшки бульйоном, покласти сметани i закип'ятити з невеликою кiлькiстю солi; вийняти зварену голову, вiддiлити вiд неi нижню щелепу i подавати» (Маркевич. – С. 162). // Локшину на перемiну – говорять ще «на перемiжку» – про легшi страви, якi подають мiж м'ясними. // Локшина – «замiсити пшеничне тiсто на яйцях, розкачати в тонкий корж, нарiзати вузькими смужками i зварити у водi з маслом або на молоцi» (Маркевич.

– С. 157). // Кулiш – густа юшка з пшона. «Змити крупу або пшоно в горшку, залити водою i зварити з олiею, коров'ячим маслом або свинячим салом» (Маркевич. – С. 153). // Лемiшка – «пiджарити гречаноi муки, розвести ii солоним кип'ятком; скласти в горщик, поставити в пiч на одну годину; подавати з пiджареною на коров'ячому маслi або на олii цибулею» (Маркевич. – С. 156). // Зубцi – кутя з очищених зерен ячменю, зварена з потовченим i пересiяним на сито конопляним сiм'ям. // Путря – «зварити кутю з ячменю; викласти ii в ночовки, обсипати житнiм солодом, добре перемiшати, викласти в дiжечку, залити солодким квасом, поставити в тепле мiсце на добу» (Маркевич. – С. 157). // Кваша – колись одна з популярнiших страв («борщ, каша, третя кваша»). «Взяти житнього борошна, гречаного i солоду, висипати в дiжечку, розмiшати горячою водою (але не кип'ятком), дати пiвгодини або годину побродити; добре закип'ятити другу воду i розводити на смак, щоб було рiдше або густiше, хто як любить; поставити на печi на тепле, щоб прийняло кислоту, тодi варити в горшку i подавати» (Маркевич. – С. 156). В квашу також часто кладуть для смаку i гостроти сушенi грушi, сливи чи якiсь iншi фрукти. // Шулики – порiзанi на невеликi кусочки пшеничнi коржi, залитi розведеним медом разом з м'ятим у макiтерцi маком. Наiдки тут i у всiх подальших картинах бенкетування троянцiв автор перелiчуе в тiй послiдовностi, у якiй iх подавали на стiл. Звичайно, останнiми подавали солодкi страви, послiдовно: путря, кваша, шулики, причому кожна наступна страва була солодша за попередню. Хотiлося б звернути увагу на шанобливе ставлення в той час до iжi. Пiд час святкового бенкетування козаки могли кидати в грязь i топтати дорогi убори, сипати грiшми, але нiколи не могли собi дозволити зневажливого ставлення до хлiба, iжi взагалi. І обiдаючи пiсля тривалого морського походу, i бенкетуючи цiлими днями, троянцi все пiдбирають, «як на вечерi косарi» (IV, 29).