Енеїда

[22 - Постоли, також личаки – простонародне взуття з цiлого шматка шкiри без пришивноi пiдошви, яке звичайно взували з онучами, прив'язуючи до нiг мотузками чи ремiнцями (волоками). // Кожух – верхнiй чоловiчий одяг, звичайно з непокритоi тканиною овечоi шкури, хутром до середини, довгий, з великим комiром. // Свита – простонародний верхнiй одяг з домотканого сукна. // Пеня – напасть, бiда.] Помилуй, панi благородна!

Не дай загинуть головам,

Будь милостива, будь незлобна,

Еней спасибi скаже сам.

Чи бачиш, як ми обiдрались!

Убрання, постоли порвались,

Охляли, нiби в дощ щеня!

Кожухи, свити погубили

І з голоду в кулак трубили,

Така нам лучилась пеня».

25.[23 - Тогдi Великдень був би нам! – до фразеологiзму «Великдень раз у рiк» Іван франко дае таке пояснення: «Се одно з найбiльших, а у нашого народа таки найбiльше свято» (Ф ранко. Приповiдки. – Т. 3. – С. 398).] Дiдона гiрко заридала

І з бiлого свого лиця

Платочком сльози обтирала:

«Коли б, – сказала, – молодця

Енея вашого злапала,

Уже б тогдi весела стала,

Тогдi Великдень був би нам!»

Тут плюсь – Еней, як будто з неба:

«Ось, осьде я, коли вам треба!

Дiдонi поклонюся сам».

26.[24 - Пiл – широкi, грубi дошки, покладенi в хатi мiж пiччю з того боку, де черiнь i припiчок, та протилежною стiною. Пiл служить лiжком i лавою. Ширина його – близько двох метрiв, щоб упоперек могла вiльно лягти доросла людина. // І iли сiм'яну макуху – макуха – вижимки чи збой з конопляного сiм'я, вживали як десерт або легку закуску.

] Потiм з Дiдоною обнявшись,

Поцiловались гарно всмак;

За рученьки бiленькi взявшись,

Балакали то сяк, то так.

Пiшли к Дiдонi до господи

Через великi переходи,

Ввiйшли в свiтлицю та й на пiл;

Пили на радощах сивуху

І iли сiм’яну макуху,

Покiль кликнули iх за стiл.

27.[25 - З полив'яних мисок – з мисок, покритих зсередини поливою, особливим склоподiбним сплавом. // Свинячу голову до хрiну – ритуальна страва. У слов'ян-язичникiв дикий кабан (вепр) уважався священною твариною, його приносили в жертву богам, починали з нього, як ритуальноi страви, трапезу.

Потiм поряд з дикою або на змiну iй прийшла домашня свиня. Таке ж ритуальне значення мала страва з домашньоi птицi, зокрема iндика. З вепром пов'язаний культ верховного бога Перуна, з домашньою птицею – культ життедайноi, плодоносноi матерi-землi (див.: Боровский Я. Е. Мифологический мир древних киевлян. – К., 1982. – С. 52-53).