Украдене щастя (збірник)

Франко вкладае моральний висновок своеi притчi, оскiльки ii прототекстом була буддiйська за походженням, хоч i дуже популярна в християнському свiтi (зокрема, завдяки старохристиянському духовому роману «Варлаам i Йоасаф», до складу якого увiйшов один iз ii варiянтiв) притча про чоловiка в криницi (балцi), вiдома також як притча про однорога. Лiтературнiй iсторii цiеi притчi І. Франко присвятив кiлька грунтовних наукових студiй.], Азii свiтило,

Очима духа бачив сю пригоду

І своiм вiрним так про неi мовив:

«Сей чоловiк, брати, – то кождий з нас.

Життя важке, природа нам ворожа

І тисячi пригод i небезпек

З усiх бокiв усе нас окружають,

Як того мужа, що там в балцi висiв.

Голодний лев над нами – то е смерть;

Дракон внизу – то вiчне забуття,

Що кождого нагрожуе пожерти,

А мишi, чорна й бiла, – день i нiч,

Що ненастанно вiк наш пiдгризають,

А та гадюка пiд ногами, браття, —

То наше власне тiло, непостiйне,

Слабе i хоре, що нам в кождiй хвилi

Назавсiди вiдмовить може служби.

А та берiзка, за яку вчепившись,

Мiркуемо спастися вiд заглади, —

Се людська пам’ять – щира, та коротка.

Нема нам виходу iз того горя,

Нема рятунку. Та одно лиш нам

Лишилось, те, чого нiяка сила,

Нiяка нам пригода взять не може:

Се чиста розкiш братньоi любови,

Се той чудовий мiд, якого крапля

Розширюе життя людське в безмiр,

Пiдносить душу понад всю тривогу,

Над всю турботу iз-за дiл минущих —

В простори, повнi свiтла i свободи.

Хапайте сквапно краплi тi, брати!

Бо лиш в тому, що серце ваше чуе,

Чим груди повнi, чим душа живе, —

У розкошi любови та бажанню

Братерства, у надii, у змаганню

До вищих, чистих сфер, – лежить ваш рай».

ПРИТЧА ПРО ЛЮБОВ

До Йосифа[87 - Йосиф Прекрасний – у традицiях юдаiзму, християнства та iсламу – улюблений син Якова та Рахилi, якого брати через заздрiсть продали в рабство, де його було полишено на повiльну смерть у копанцi (ровi); перепроданий египетському вельможi, начальниковi варти фараона Потiфаровi (Пентефрiю), Йосиф невдовзi став улюбленцем свого пана, та через залицяння його дружини втратив довiру й знову опинився в темницi; проте, завдяки своiй мудростi i вродi, по довгих поневiряннях став правителем Єгипту.