Украдене щастя (збірник)

Вiн жадiбно прагнув «обняти цiлий круг людських iнтересiв», аби «не лишитися чужим у жаднiм такiм питаннi, що складаеться на змiст людського життя», а отже, «бути чоловiком» – «не поетом, не вченим, не публiцистом, а поперед усього чоловiком» – i став-таки цiлим чоловiком, унiверсалiстом формату ренесансних титанiв, пророком i проводирем – украiнським Леонардо та украiнським Мойсеем.

А проте його «м’якее серце» повсякчас гриз черв сумнiву, спопеляла змiя зневiри-резигнацii, спокушав душу лукавими словесами «темний демон пустинi» Азазель, аби розчахнути ii навпiл.

Вiн самохiть упустив у власне серце грижу-гадюку пекучого болю i важкоi думи-муки «над людським горем, людською журбою», щоб зрештою в хвилину зневiри зронити гiрке зiзнання: «А серце в мене вижерла гадюка…» А потiм iзнов вiднайти в собi силу пiднятись i випростатись.

На порозi вiчности, вiдчуваючи вже морозний подих смерти поза плечима, знесилений понадлюдською працею, виснажений тяжкою невилiковною недугою, одержимий i переслiдуваний голосами ворожих духiв, вiдчайно самотнiй, – вiн прагнув зберегти «тверезiсть та яснiсть ума» i дякував Боговi – «не молитвами, а своiми трудами» – замiсть проклинати його за власнi страждання.

Вiн простував собi та своему народовi «в духовi шлях» – «у безвiсть вiкiв», щоб упасти на цьому шляху безiменним каменярем, так i не сягнувши землi обiтованоi.

А проте i по смертi промовлятиме вiн «до всiх народiв i до всiх вiкiв», iм’я ж його золотими лiтерами вкарбоване в книги буття украiнського народу. І «з його духа печаттю» прямувати нам «у мандрiвку столiть» – «навстрiчу сонцю золотому», «ховаючи у грудях дитяче серце, як найкращий скарб».

Чисте, нiжне, бiле серце дивноi дитини. Дитини з очима фiлософа – малого Мирона – «маленького, рудоволосого хлопчини, що босий, у однiй сорочцi сидiв у кутi коло огнища i якого дбайливий батько вiд часу до часу просив заступити вiд скакучих iскор». Іскор маленького, але мiцного огню з батькiвськоi кузнi, запас якого узяв вiн у свое серце на далеку мандрiвку життя.

Франкове серце.