На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Ти знаєш, що ти – людина? (збірник)» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Зарубежная литература, Зарубежная поэзия. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Ти знаєш, що ти – людина? (збірник)
0 баллов
0 мнений
1 чтение
Автор
Дата выхода
02 ноября 2017
🔍 Загляните за кулисы "Ти знаєш, що ти – людина? (збірник)" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Ти знаєш, що ти – людина? (збірник)" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Василь Симоненко) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Василь Симоненко (1935–1963) – український поет-шістдесятник і журналіст – пішов із життя у неповних 28 років. Лише одна книжка була видана за життя поета. Але вже тоді набули великої популярності самовидавні поезії Симоненка, що поклали початок українському рухові опору 1960—1970-х pоків. Провідною темою його творчості є любов до України, її безталанного народу (i в цьому пряме продовження шевченкiвських традицiй). Тільки в незалежній Україні вiршi поета були надруковані у повному обсязі та без цензурних втручань. У 1995 році Василю Симоненку посмертно присуджено Державну премію України імені Т. Шевченка.
До цієї книжки включено поезії, які були надруковані у збірках, що вийшли за життя («Тиша і грім») та після смерті поета: вірші, поеми, сонети, балади, казки, байки, а також окремі новели. Усі вони пережили випробування часом і є актуальними й сьогодні.
📚 Читайте "Ти знаєш, що ти – людина? (збірник)" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Ти знаєш, що ти – людина? (збірник)", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
О жорстока! Щастя хоч краплину
В душу мою змучену згуби —
Полюби i зрадь через хвилину,
Та хоч на хвилину полюби!
«Вие вiтер, довго вие, навiть слухать обрида…»
Вие вiтер, довго вие, навiть слухать обрида.
Ходить байда споконвiчний та у вiкна загляда[46 - Ходить байда споконвiчний та у вiкна загляда.Байда – тут: гульвiса. (Прим. Т. Ю. Бледних)].
Ну чому б тобi, приблудо, не заснути уночi,
Не погрiть старечi костi в димарi чи на печi?
Я не сплю – менi й не диво:
я ж не вiтер – чоловiк,
Помитарствую, поб’юся та й засну колись навiк[47 - Помитарствую, поб’юся та й засну колись навiк.
Тут будет реклама 1
Помитарствую – попоневiряюся. (Прим. Т. Ю. Бледних)].
Але ж я не спати – жити!
Жить i мрiяти люблю —
Через це у довгi ночi не вилежуюсь, не сплю.
Ну, вгамуйся, клятий вiтре,
не стогни та не хрипи,
У мое вкладайся лiжко i за мене там поспи.
І зiтха тужливо вiтер, кулаками в шибки б’е:
– І менi, – кричить, – кохання
також спати не дае.
Я давно про зiрку мрiю, свiтлу зiроньку одну,
Але як не дму, не вiю, я до неi не сягну.
Тут будет реклама 2
Тож ходжу я в довгi ночi та зiтхаю знов i знов,
Їй пiснi сумнi складаю про сумну мою любов.
«Я чекав тебе з хмари рожево-нiжноi…»
Я чекав тебе з хмари рожево-нiжноi,
Із ранкових туманiв, з небесних октав,
Коли думи збiгалися з мли бездорiжноi
І незвiданий смуток за душу смоктав.
Я вiд тебе жадав незвичайного й дивного,
Щоб з’явилася маревом, видивом, сном,
Щоби я знемагав од дихання нерiвного,
Од заклятоi радостi пiд вiкном.
Тут будет реклама 3
І не мiг я спекаться словесноi пишностi,
Одсахнутись ураз од кокетливих мрiй, —
Волочив я тебе в ореолi безгрiшностi
Крiзь хитливих iлюзiй розкиданий стрiй.
Припливла ти до мене з прибоем уяви,
Несподiвано встала над смутком чекань,
Розцяцькованих мрiй павiани i пави
Повтiкали лякливо пiд купол свiтань.
Розгубили вони своi зваби i почестi,
І сьогоднi вклоняеться серце мое
Тiй земнiй, соромливiй, жагучiй жiночостi,
Що красою життя – материнством – стае.
Тут будет реклама 4
«Говорю я з тобою мовчки…»
Говорю я з тобою мовчки,
Тиша хмарою проплива.
І вовтузиться думка, мов квочка[48 - І вовтузиться думка, мов квочка…Вовтузиться – не сидить спокiйно; соваеться. (Прим. Т. Ю. Бледних)],
В намаганнi родить слова.
Тиша важчае. Терпнуть губи,
Тиша репне навпiл ось-ось.
Припаду я шалено й грубо
До безумства твоiх волось.
Мнения
О книге «Ти знаєш, що ти – людина? (збірник)» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
