На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Ти знаєш, що ти – людина? (збірник)» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Зарубежная литература, Зарубежная поэзия. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Ти знаєш, що ти – людина? (збірник)
0 баллов
0 мнений
1 чтение
Автор
Дата выхода
02 ноября 2017
🔍 Загляните за кулисы "Ти знаєш, що ти – людина? (збірник)" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Ти знаєш, що ти – людина? (збірник)" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Василь Симоненко) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Василь Симоненко (1935–1963) – український поет-шістдесятник і журналіст – пішов із життя у неповних 28 років. Лише одна книжка була видана за життя поета. Але вже тоді набули великої популярності самовидавні поезії Симоненка, що поклали початок українському рухові опору 1960—1970-х pоків. Провідною темою його творчості є любов до України, її безталанного народу (i в цьому пряме продовження шевченкiвських традицiй). Тільки в незалежній Україні вiршi поета були надруковані у повному обсязі та без цензурних втручань. У 1995 році Василю Симоненку посмертно присуджено Державну премію України імені Т. Шевченка.
До цієї книжки включено поезії, які були надруковані у збірках, що вийшли за життя («Тиша і грім») та після смерті поета: вірші, поеми, сонети, балади, казки, байки, а також окремі новели. Усі вони пережили випробування часом і є актуальними й сьогодні.
📚 Читайте "Ти знаєш, що ти – людина? (збірник)" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Ти знаєш, що ти – людина? (збірник)", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Ради тебе перли в душi сiю,
Ради тебе мислю i творю.
Хай мовчать Америки й Росii,
Коли я з тобою говорю!
Одiйдiте, недруги лукавi!
Друзi, зачекайте на путi!
Маю я святе синiвське право
З матiр’ю побуть на самотi.
Рiдко, нене, згадую про тебе,
Днi занадто куцi та малi.
Ще не всi чорти живуть на небi,
Ходить iх до бiса на землi.
Бачиш: з ними щогодини б’юся,
Чуеш – битви споконвiчний грюк!
Як же я без друзiв обiйдуся,
Без лобiв iх, без очей i рук?
Украiно! Ти моя молитва,
Ти моя розпука вiкова…
Гримотить над свiтом люта битва
За твое життя, твоi права.
Тут будет реклама 1
Хай палають хмари буряковi,
Хай сичать образи – все одно
Я проллюся крапелькою кровi
На твое священне знамено.
«Через душi, мов через вокзали…»
Через душi, мов через вокзали,
Гуркотять состави почуттiв…
Може, сподiватися зухвало,
Вiрити i ждати – поготiв[44 - Вiрити i ждати – поготiв.
Тут будет реклама 2
Поготiв – тим бiльше. (Прим. Т. Ю. Бледних)].
Та не вiрить я не маю змоги,
Обiймае сумнiви огонь,
І червоним лiхтарем тривоги
Зупиняю потяга твого.
І стою на березi чекання:
Що ти менi з гуркоту кричиш?
Станеш ти бiля мого благання
Чи до iнших станцiй просвистиш?
«Чорнi вiд страждання моi ночi…»
Чорнi вiд страждання моi ночi,
Бiлi вiд скорботи моi днi
Впали у твоi свавiльнi очi,
Жадiбнi, глибокi i чуднi.
Тут будет реклама 3
Я тебе не хочу обминути,
Я тебе не смiю обiйти.
Дай менi губами зачерпнути
Нiжноi твоеi доброти.
Диких орд незлiченi навали
Розтрощили пращури моi,
Щоб несла ти гордо i зухвало
Груди недоторканi своi.
Щоб горiли маками долонi,
Щоб гуло мое серцебиття,
Щоб в твоему соромливiм лонi
Визрiвало завтрашне життя.
І мое прокляття очманiле[45 - І мое прокляття очманiле…Очманiле – тут: сповнене ненавистi, презирства.
Тут будет реклама 4
(Прим. Т. Ю. Бледних)]
Упаде на тiм’я дурням тим,
Хто твое солодке грiшне тiло
Оскверняе помислом гидким.
Стегна твоi, брови i рамена,
Шия i вогонь тендiтних рук —
Все в тобi прекрасне i священне,
Мамо моiх радощiв i мук!
«Всi образи й кривди до одноi…»
Всi образи й кривди до одноi
Я тобi забуду i прощу —
Жду твоеi ласки хоч малоi,
Як земля у спеку жде дощу.
Мнения
О книге «Ти знаєш, що ти – людина? (збірник)» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
