На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Ти знаєш, що ти – людина? (збірник)» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Зарубежная литература, Зарубежная поэзия. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Ти знаєш, що ти – людина? (збірник)
0 баллов
0 мнений
1 чтение
Автор
Дата выхода
02 ноября 2017
🔍 Загляните за кулисы "Ти знаєш, що ти – людина? (збірник)" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Ти знаєш, що ти – людина? (збірник)" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Василь Симоненко) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Василь Симоненко (1935–1963) – український поет-шістдесятник і журналіст – пішов із життя у неповних 28 років. Лише одна книжка була видана за життя поета. Але вже тоді набули великої популярності самовидавні поезії Симоненка, що поклали початок українському рухові опору 1960—1970-х pоків. Провідною темою його творчості є любов до України, її безталанного народу (i в цьому пряме продовження шевченкiвських традицiй). Тільки в незалежній Україні вiршi поета були надруковані у повному обсязі та без цензурних втручань. У 1995 році Василю Симоненку посмертно присуджено Державну премію України імені Т. Шевченка.
До цієї книжки включено поезії, які були надруковані у збірках, що вийшли за життя («Тиша і грім») та після смерті поета: вірші, поеми, сонети, балади, казки, байки, а також окремі новели. Усі вони пережили випробування часом і є актуальними й сьогодні.
📚 Читайте "Ти знаєш, що ти – людина? (збірник)" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Ти знаєш, що ти – людина? (збірник)", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
І хочеться бути дужим,
І хочеться так любить,
Щоб навiть камiння байдуже
Захотiло ожити
І жить!
Воскресайте, камiннi душi,
Розчиняйте серця i чоло,
Щоб не сказали про вас грядущi:
– Їх на землi не було…
«Торжествують…»
Торжествують:
Вiн не спотикався,
Не змочив —
Нi разу! —
Пiдошов,
Проти вiтру —
Жоден раз! —
Не пхався…
Але ж вiн нiкуди i не йшов!
Пересторога славолюбцевi
Одiйде в морок пiдле i лукаве,
Холуйство у минувшину спливе,
І той нiколи не доскочить слави,
Хто задля неi на землi живе.
Тут будет реклама 1
«Люди часто живуть пiсля смертi…»
Люди часто живуть пiсля смертi:
Врiже дуба, а ходить i iсть,
Перепродуе мислi пiдтертi
У завулках тiсних передмiсть.
Гилить зуби, дае поради,
Носить лантухи настанов[42 - Носить лантухи настанов…Лантух – великий мiшок iз грубоi тканини. (Прим. Т. Ю. Бледних)],
Пiдмiчае серйознi вади
У дiяльностi установ.
Не втомляеться спати i жерти,
На милицях за часом бiжить[43 - На милицях за часом бiжить…Милиця – висока палиця з перекладками, на яку спираються пахвами i якою користуються при ходiннi хворi на ноги або безногi люди.
Тут будет реклама 2
(Прим. Т. Ю. Бледних)],
Їй-право, не страшно вмерти,
А страшно мертвому жить.
«Впало сонце в вечiрню куряву…»
Впало сонце в вечiрню куряву.
Тиша виповзла за село.
Нашорошилось небо буряно
І погрозами загуло.
Нiч пiдходила з гуркотiннями,
Нiч несла божевiлля й жах,
Плазувала потворними тiнями
У нервово пружних кущах.
Тут будет реклама 3
Нiч кричала менi, розтерзана,
Оперезана громом навхрест.
І у зойках ii березових
Закипiвся гучний протест.
Хмари дибились волохато,
Мiсяць в небi петляв, мов кiт,
Вихор всiвся на сiру хату
І закручував стрiху в зенiт.
…Та встае перламутровий ранок
Крiзь холодний i злiсний рев,
І промiння зализуе рани
З закатованих нiччю дерев.
Безпораднi агонii злостi,
Злiсть гармонii не порве!
Сонце ходить до нас не в гостi —
Сонце з нами живе!
Вирина воно ранками з куряви,
На потрав’я витрушуе пил,
І пливе, й ховрахiв обурюе,
Повне нiжностi й повне сил.
Тут будет реклама 4
«Украiно, п’ю твоi зiницi…»
Украiно, п’ю твоi зiницi
Голубi й тривожнi, нiби рань.
Крешуть з них червонi блискавицi
Революцiй, бунтiв i повстань.
Украiно! Ти для мене – диво!
І нехай пливе за роком рiк,
Буду, мамо горда i вродлива,
З тебе чудуватися повiк.
Мнения
О книге «Ти знаєш, що ти – людина? (збірник)» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
