На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Пекло на землі» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Пекло на землі

Автор
Дата выхода
14 мая 2018
🔍 Загляните за кулисы "Пекло на землі" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Пекло на землі" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Віталій Юрченко) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Колись це ім’я було мов бомба, що розірвала львівське поспільство: багато хто не міг повірити, що ця людина, без паспорта і непомічена ГПУ, могла з Соловків – через цілий Союз! – перебратися за кордон… Справжнє прізвище Віталія Юрченка – Юрій Тимофійович Карась-Галинський. Він народився в 1899 р. у селі Текуча Уманського району. Закінчив реальну школу, організував у рідному селі осередок товариства «Просвіта», брав участь в українізації церковного життя. Після поразки УНР залишився вчителювати, викладав українську мову і літературу, навчався в Інституті народної освіти. Активність і популярність сільського вчителя незабаром привернули увагу агентів ГПУ. 31 жовтня 1929 р. його заарештували.
Покарання він відбував у Соловецьких таборах, на будівництві залізниці Котлас – Усть-Сисольськ. 28 червня 1930 р. Юрій утік, подолав понад 5 тис. км, перетнув кордон із Польщею та оселився у Львові. У 1931–32 рр. видав спогади «Із записок засланця» у 3 частинах – «Шляхами на Соловки», «Пекло на землі», «В Усевлоні ОГПУ та втеча звідтіль».
Юрченко першим у світі описав беззатратну технологію знищення тоталітарним режимом людей у концтаборах.
Життя письменника скінчилося трагічно. Під час війни він мав зв’язки з місцевою німецькою комендатурою і помагав українським похідним групам, добуваючи потрібні документи. Існує версія, що восени 1942 року його застрелили якісь озброєні люди. До сьогодні достеменно не відомо, хто це був: українська боївка, яка вірила, що Юрченко польський аґент, польська боївка, що мстилася за його зв’язки з німцями, чи большевицька. Найвірогідніше, вбито Юрченка було 12 або 13 лютого 1943 року совєтськими партизанами за звинуваченням у написанні пасквілів на совєтську владу.
📚 Читайте "Пекло на землі" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Пекло на землі", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Нам треба забезпечити робiтничi райони…
– А моя сiм’я що буде iсти? І так звели на свинячий пайок: 18 пудiв зерна на душу рiчно.
– Чи ж знаете ви, що в мене й до Рiздва хлiба не стане, а менi 60 пудiв контактацii треба здати? Чим я сiм’ю прогодую? Ви менi дасте з мiста?
– Еге, спосудишся в них. Деруть з нас тисячами, а як позичати прийдеться, то по 10 фунтiв дають на двiр…
І гули, кричали без упину. Марна справа була закликати до порядку. Нiяка, мабуть, сила не змогла б iх вгамувати. Стали розходитись.
Рятуючи прикрий стан, я запропонував резолюцiю, пiдказану головою сiльради: зважаючи на те, що в селi недород i злиднi – просити РВК та ОВК, щоб зняли з села цю суму хлiбозаготiвки, а вивезе добровiльно хто скiльки зможе.
Село вислухало й прийняло одноголосно. Та не прийняв нi РВК, нi ОВК. Ще протокол не дiйшов до ОВК, як мене враз з уповноваженого зняли й багатозначно погрозили, мовляв, аж тепер ясно, хто я такий.
Не розумiв я iхньоi погрози. Мене бiльше займало становище села.
– Ти знаеш, якi жахи чиняться на селi? – явився я з району перед завiдувачем школи.
– Що робиться, то видно. А от ми то нiчого й не думаемо.
І сповiстив, що приiжджав з Киiва один добродiй, питав дуже про мене; прiзвища не сказав, мовляв, я догадуюсь, i просив, щоб, як повернусь, негайно скочив до нього в Киiв у дуже важливiй справi.
Узяв я вiдпустку на три днi й гайда до Киiва.
А в мiстi вже накльовувалось. Ясенюк iздив до Одеси й привiз iнструкцiю про СВУ. Я встиг на перше засiдання; було всiх 7 душ. Розглянули iнструкцiю, зiбрались вдруге – намiтили тактику й об’ект дiяльности та кого вербувати до органiзацii.
Подii бiгли швидким темпом. Село загомонiло, заворушилось. Зачались пiдриви сходiв, бунти на ярмарках, вбивства партiйцiв, комнезамцiв, груповi наскоки на агентiв по дорогах; пiшла голосна чутка про загiн «Сивоi Бороди». Виявлялися наявнi симптоми контрнаступу з боку села.
Це передбачили пронози-комунiсти й запобiгли стихiйному вибуховi. Вдарили на сполох.





