На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Пекло на землі» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Пекло на землі

Автор
Дата выхода
14 мая 2018
🔍 Загляните за кулисы "Пекло на землі" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Пекло на землі" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Віталій Юрченко) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Колись це ім’я було мов бомба, що розірвала львівське поспільство: багато хто не міг повірити, що ця людина, без паспорта і непомічена ГПУ, могла з Соловків – через цілий Союз! – перебратися за кордон… Справжнє прізвище Віталія Юрченка – Юрій Тимофійович Карась-Галинський. Він народився в 1899 р. у селі Текуча Уманського району. Закінчив реальну школу, організував у рідному селі осередок товариства «Просвіта», брав участь в українізації церковного життя. Після поразки УНР залишився вчителювати, викладав українську мову і літературу, навчався в Інституті народної освіти. Активність і популярність сільського вчителя незабаром привернули увагу агентів ГПУ. 31 жовтня 1929 р. його заарештували.
Покарання він відбував у Соловецьких таборах, на будівництві залізниці Котлас – Усть-Сисольськ. 28 червня 1930 р. Юрій утік, подолав понад 5 тис. км, перетнув кордон із Польщею та оселився у Львові. У 1931–32 рр. видав спогади «Із записок засланця» у 3 частинах – «Шляхами на Соловки», «Пекло на землі», «В Усевлоні ОГПУ та втеча звідтіль».
Юрченко першим у світі описав беззатратну технологію знищення тоталітарним режимом людей у концтаборах.
Життя письменника скінчилося трагічно. Під час війни він мав зв’язки з місцевою німецькою комендатурою і помагав українським похідним групам, добуваючи потрібні документи. Існує версія, що восени 1942 року його застрелили якісь озброєні люди. До сьогодні достеменно не відомо, хто це був: українська боївка, яка вірила, що Юрченко польський аґент, польська боївка, що мстилася за його зв’язки з німцями, чи большевицька. Найвірогідніше, вбито Юрченка було 12 або 13 лютого 1943 року совєтськими партизанами за звинуваченням у написанні пасквілів на совєтську владу.
📚 Читайте "Пекло на землі" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Пекло на землі", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
– Скоро й смутного не буде: все на соцiялiзм пiде. Хiба за вами, чорти рогатi, щось з’iси. Життя не стало. У вас у вухах трахкае iндустрiялiзацiя, вируе жир, а ми слiпнем вiд нужди…
Зговоритись з дядьком «по-доброму» не можна було. Заходжу до сiльради:
– Председатель, негайно сход, – наказую.
– В якiй справi? Позавчора був сход, – невдоволено дивиться на мене голова.
– Привiз гостинця. Прочитайте. – І виклав обiжника: на Косарiвку накладено 4000 пудiв хлiбозаготiвки.
Голова пробiг очима й за голову вхопився.
– Чи показилися?! Що вони роблять? Це ж страшне… Тиждень тому витаскав 1500 пудiв обкладання, позавчора одержав приписа на 3000 пудiв контракцii, ось лежить на 5000 облiгацiй… Ну, посудiть самi, ви чоловiк, здаеться, з наших, чи можуть сiльськi злиднi таке витримати? Звiдкiль його брати? Нi… Не хочу головувати. Не можу бути здирщиком. Кiнець, – i з серцем стукнув об стiл.
– Не хвилюйтесь, товаришу, й скликайте сход, – не хотiв я пiддаватись його настрою.
– Ну да, вам байдуже, ви свое знаете.
– Слухайте, друже, – взяв лагiдно його за плече. – Я все добре розумiю, але вже пiзнiй час. Потiм поговорим, а зараз скликайте сход.
– Що ж? Я скличу, але навряд щось вийде…
Голова не помилився. Сход так-сяк стягнули десь коло 11 години вечора. Сам голова бiгав з палицею попiд хати та «штрафом» лякав. Прийшов кожен з лайкою, лютий за дванадцятьох чортiв: Тут удосвiта до роботи, аж мамочко, а його – сукиного сина зi сходом судомить.
Пiзно почали. Не скiнчив я своеi короткоi розмови, ледве вимовив тихо я й мягко цифру 4000, як заля заревла в сто голосiв.
– Що за здирство, за грабiж?!
– Доки це буде?
– Що воно, по десять разiв у нас родить?
– Який чорт не приiде, та й дай i дай…
– Душiть нас зразу, коли пiшло на те.
– Ведiть усiх до ГПУ, куди дванадцятьох позавчора забрали, однаково життя нема.
– Але чи бачив свiт коли таке?
– Не дамо, нi фунта не дамо, годi. Скiльки не дай – все мало. Нехай з нас шкуру луплять, все одно пропадати.
– Товаришi селяни, – намагався я втихомирити. – Ви ж знаете, в якому станi республiка.





