На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Пекло на землі» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Пекло на землі

Автор
Дата выхода
14 мая 2018
🔍 Загляните за кулисы "Пекло на землі" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Пекло на землі" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Віталій Юрченко) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Колись це ім’я було мов бомба, що розірвала львівське поспільство: багато хто не міг повірити, що ця людина, без паспорта і непомічена ГПУ, могла з Соловків – через цілий Союз! – перебратися за кордон… Справжнє прізвище Віталія Юрченка – Юрій Тимофійович Карась-Галинський. Він народився в 1899 р. у селі Текуча Уманського району. Закінчив реальну школу, організував у рідному селі осередок товариства «Просвіта», брав участь в українізації церковного життя. Після поразки УНР залишився вчителювати, викладав українську мову і літературу, навчався в Інституті народної освіти. Активність і популярність сільського вчителя незабаром привернули увагу агентів ГПУ. 31 жовтня 1929 р. його заарештували.
Покарання він відбував у Соловецьких таборах, на будівництві залізниці Котлас – Усть-Сисольськ. 28 червня 1930 р. Юрій утік, подолав понад 5 тис. км, перетнув кордон із Польщею та оселився у Львові. У 1931–32 рр. видав спогади «Із записок засланця» у 3 частинах – «Шляхами на Соловки», «Пекло на землі», «В Усевлоні ОГПУ та втеча звідтіль».
Юрченко першим у світі описав беззатратну технологію знищення тоталітарним режимом людей у концтаборах.
Життя письменника скінчилося трагічно. Під час війни він мав зв’язки з місцевою німецькою комендатурою і помагав українським похідним групам, добуваючи потрібні документи. Існує версія, що восени 1942 року його застрелили якісь озброєні люди. До сьогодні достеменно не відомо, хто це був: українська боївка, яка вірила, що Юрченко польський аґент, польська боївка, що мстилася за його зв’язки з німцями, чи большевицька. Найвірогідніше, вбито Юрченка було 12 або 13 лютого 1943 року совєтськими партизанами за звинуваченням у написанні пасквілів на совєтську владу.
📚 Читайте "Пекло на землі" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Пекло на землі", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Оцi то «знатоки» (заприсягнусь, що представник ГПУ та комсомолу не прочитав нi одноi з тих книжок) знищили в окрузi сотнi тонн лiтератури; в церквах залишали лише по одному примiрниковi богослужебних книг.
Багато мороки мав я з репертуаром. Головрепертком надiслав список дозволених до постановки та заборонених п’ес. Серед цих груп була ще категорiя «сомнiтельних» (найбiльша група в украiнському репертуарi), що подавалася на погляд Окрреперткому, де рiшучий голос мав агент ГПУ. До цих «сомнiтельних» зачислено геть всi нашi дореволюцiйнi п’еси, комедii: «Наймичку» iз’ять – церковщiна й шовiнiзм (там про жидiв); «Ой не ходи, Грицю» – вибросiть – куркульское мещанство; «Невольник», «Яснi зорi» – нацiоналiзм, самостiйництво – так безапеляцiйно «чистив» репертуар агент ГПУ.
Не раз я до зубiв iвся на засiданнi реперткому за нашi безсмертнi драматичнi твори, як «Наталка Полтавка», «Суета», «Кума Марта», «Мазепа». Запальнi комунiсти – члени реперткому – цензори не пропускали, а я виходив iдеольогом просвiтянщини.
Ця невмируща украiнська опера-пiсня, як i всюди, мае величезний успiх, а наше ГПУ ii вперто викреслювало з репертуару «допущених».
Влiтку 1928 року улаштовував Окркомiтет Мопру масову вечiрку. Секретар комiтету (безпартiйний) запропонував поставити «Запорожця за Дунаем»; це дасть великий прибуток. Я вагався з дозволом (вiдчував бурю), аж заступник зав. Агiтпрому узяв вiдповiдальнiсть на себе, а вiн, до речi, голова Окркомiтету Мопру.
Погожоi недiлi в саду багатюща гулянка. Грiмко лунають двi орхестри музики, вогненними рiзками стрiляють в небеса фаерверки, ракети, сiеться маком бiй конфетi, серпентин, заливаються солодкими трелями соловii. Настрiй в гулящих святочно-пiднесений. З лябiринту зелених гiрлянд розлягаеться мельодiйним акордом:
Ой, збирайтесь працювати,
Золотую ниву жати.
Доле, ми тебе благаем,
Щедрою для нас ти будь.
І потужним нацiональним духом проймае серця кiлькатисячних мас. Появу козака Карася зустрiчають громом оплескiв. Не в одного защемiло серце, заворушилась ще не засохла рана.
Я сидiв на переднiй лавi й оглядав святочну обстановку, що пашiла явно нацiоналiстичними вогнями. Заворушився i в менi нацiональний iнстинкт. Вiдчував, що в таких картинах знайшли б ми еднiсть, дружбу, однодумнiсть.





