На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Пекло на землі» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Пекло на землі

Автор
Дата выхода
14 мая 2018
🔍 Загляните за кулисы "Пекло на землі" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Пекло на землі" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Віталій Юрченко) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Колись це ім’я було мов бомба, що розірвала львівське поспільство: багато хто не міг повірити, що ця людина, без паспорта і непомічена ГПУ, могла з Соловків – через цілий Союз! – перебратися за кордон… Справжнє прізвище Віталія Юрченка – Юрій Тимофійович Карась-Галинський. Він народився в 1899 р. у селі Текуча Уманського району. Закінчив реальну школу, організував у рідному селі осередок товариства «Просвіта», брав участь в українізації церковного життя. Після поразки УНР залишився вчителювати, викладав українську мову і літературу, навчався в Інституті народної освіти. Активність і популярність сільського вчителя незабаром привернули увагу агентів ГПУ. 31 жовтня 1929 р. його заарештували.
Покарання він відбував у Соловецьких таборах, на будівництві залізниці Котлас – Усть-Сисольськ. 28 червня 1930 р. Юрій утік, подолав понад 5 тис. км, перетнув кордон із Польщею та оселився у Львові. У 1931–32 рр. видав спогади «Із записок засланця» у 3 частинах – «Шляхами на Соловки», «Пекло на землі», «В Усевлоні ОГПУ та втеча звідтіль».
Юрченко першим у світі описав беззатратну технологію знищення тоталітарним режимом людей у концтаборах.
Життя письменника скінчилося трагічно. Під час війни він мав зв’язки з місцевою німецькою комендатурою і помагав українським похідним групам, добуваючи потрібні документи. Існує версія, що восени 1942 року його застрелили якісь озброєні люди. До сьогодні достеменно не відомо, хто це був: українська боївка, яка вірила, що Юрченко польський аґент, польська боївка, що мстилася за його зв’язки з німцями, чи большевицька. Найвірогідніше, вбито Юрченка було 12 або 13 лютого 1943 року совєтськими партизанами за звинуваченням у написанні пасквілів на совєтську владу.
📚 Читайте "Пекло на землі" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Пекло на землі", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
– А другий стовп хай крiпить вiру в наше майбутне завтра. Нехай нiхто не пiддаеться на ласку комунiстiв, а лелiе в душi нашу незалежнiсть, – продовжував середняк Петро.
– І третiй стовп, – пiдхоплював Олекса секретар, – хай змiцнюе надiю на недалеку нашу перемогу.
– І четвертий, – кiнчав я, – хай буде пiдпертям нашоi iдеi – джерела, що з нього черпатимем вогонь бадьоростi й завзяття в духових змаганнях.
– Вбиваймо ж, браття, цупко, щоб ця культурна установа була вiдпорна, як бетон, проти бiльшовицьких агiтацiй, щоб прихований на час наш рiдний прапор i дух витав у нiй неподолано аж до слушноi години, – порядкував знов Сава.
Два тижнi кипiла гаряча праця. Склались по карбованцевi й найняли мулярiв, за чергою щодня працювало в допомогу п’ять читальнян, возили цеглу, глину, робили снiпки на покриття даху.
Все село дивувалось, що то «Просвiта» затiвае. Не один дядько, прийшовши з лайкою забрати сина до хатньоi роботи, вертався сам: «Нехай вже робить, як i iншi, може воно справдi щось путне вийде».
Четвертого тижня звеселяли нову хату нашi сестри – мастiльницi, жiнки й дiвчата:
– Спiваймо, сестрички, поблагословiмо спiвом новий дiм, щоб у ньому розцвiтала наша пiсня, наша слава, наше щастя.
А п’ятого тижня святкували вiдкриття «Народнього дому» (сельбудинку). Коли на сценi забивали останнiй цвях, Сава всiх закликав i закiнчив неофiцiальну промову:
– І так ми маемо сiльську трибуну. Дай же, Боже, щоб всi ми – ii будiвники – дочекались почути з неi такi слова: Радянську владу знищено.
Про нашу хату-читальню, про вистави слава гримiла по окрузi. Приiжджав iнспектор Окрнаросвiти, не мiг нахвалитися; дивувався, що я сиджу на селi, пропонував посаду в мiстi. Та поки я туди зiбрався – мене викликали.
Одного дня виконавець вручив менi повiдомлення: безатгаварочно явiться в ГПУ на 10 часов утра 26/8, комната следователя по ББ (боротьба з бандитизмом).
Защемiло серце. Що робити? Явитись – певно посадять. Не йти – самi заберуть, а як нi, то переслiдування, вовче життя… Нi…
Поiхав, а разом зi мною Тимошко на всякий «нещасливий случай».
– Явiлiсь!? – зустрiв нiби зi здивуванням слiдчий. – Так вот, iзложiте подробно, без обiняков, где билi, что делалi, начiная с 17 года? Предупреждаю, что ми знаем всю вашу поднаготную, слихалi, что в последнее время кое-чем полезним началi занiматься. Ето вам на плюс.





