На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Пекло на землі» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Пекло на землі

Автор
Дата выхода
14 мая 2018
🔍 Загляните за кулисы "Пекло на землі" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Пекло на землі" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Віталій Юрченко) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Колись це ім’я було мов бомба, що розірвала львівське поспільство: багато хто не міг повірити, що ця людина, без паспорта і непомічена ГПУ, могла з Соловків – через цілий Союз! – перебратися за кордон… Справжнє прізвище Віталія Юрченка – Юрій Тимофійович Карась-Галинський. Він народився в 1899 р. у селі Текуча Уманського району. Закінчив реальну школу, організував у рідному селі осередок товариства «Просвіта», брав участь в українізації церковного життя. Після поразки УНР залишився вчителювати, викладав українську мову і літературу, навчався в Інституті народної освіти. Активність і популярність сільського вчителя незабаром привернули увагу агентів ГПУ. 31 жовтня 1929 р. його заарештували.
Покарання він відбував у Соловецьких таборах, на будівництві залізниці Котлас – Усть-Сисольськ. 28 червня 1930 р. Юрій утік, подолав понад 5 тис. км, перетнув кордон із Польщею та оселився у Львові. У 1931–32 рр. видав спогади «Із записок засланця» у 3 частинах – «Шляхами на Соловки», «Пекло на землі», «В Усевлоні ОГПУ та втеча звідтіль».
Юрченко першим у світі описав беззатратну технологію знищення тоталітарним режимом людей у концтаборах.
Життя письменника скінчилося трагічно. Під час війни він мав зв’язки з місцевою німецькою комендатурою і помагав українським похідним групам, добуваючи потрібні документи. Існує версія, що восени 1942 року його застрелили якісь озброєні люди. До сьогодні достеменно не відомо, хто це був: українська боївка, яка вірила, що Юрченко польський аґент, польська боївка, що мстилася за його зв’язки з німцями, чи большевицька. Найвірогідніше, вбито Юрченка було 12 або 13 лютого 1943 року совєтськими партизанами за звинуваченням у написанні пасквілів на совєтську владу.
📚 Читайте "Пекло на землі" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Пекло на землі", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Умить на валу за цукроварню висипалась довга лава й вiдкрила безладну трiскотню. Ризиковано було рватися в атаку: пахло великою втратою.
– Вкопатися на мiсцi i без команди не стрiляти, – подав по лавi Чубатий, а Олешковi наказав забiгти вiд заду.
З валу озвався кулемет i став сiкти, зразу невдало, видно, невмiлi руки, але щораз влучнiше сипав по наших рядах. У нас утрати: скрутився з болю клинiвчанин, вхопився за руку мiй Матвiй.
Сполох. Нас насiдають градом. Запихкав i наш кулемет та скоро змовк – набоiв обмаль.
Враз внутрi цукроварнi гримнула сальва, i розляглося дружне «Слава». Радiстю забилося серце. Вогонь з валу на мить притих.
«Вогонь, вперед, слава!» – гукнув Чубатий на весь голос.
І ми вiдважно кинулися на вал. Звiдтiль десяток стрiлiв, i вал опустiв. Залога в панiцi полетiла по всiх дiрках мiстечка. Ми настигали iх i били, як куропатву: ловили по хатах, у садку, на мочарi й на полi.
Увечерi ладнали нового кольта та вантажили харчами три заводських гарби (цукром, салом i вiвсом). У вiдплату за двох страчених i трьох скалiчених коней, осiдлали дев’ять свiжих стригунiв.
Жаль було покiйника – веселого виноградця. Поховали по-христiянськи в Небелiвцi. Увечерi викопали на вигонi могилу. Прийшов священик зi всiм хором i, схиливши сумнi чола, пiд спiв «Ви жертвою в бою нерiвнiм лягли», спускали в землю першу жертву.
Не ми однi. Сумували з нами серця селянськi. Довiдались i прийшли гурмою. Втирали сльози матерi, жалiбно батьки зiтхали, могилу квiтами квiтчали дiвчата. Замiсць тiеi жертви Небелiвка дала нам нових 16 повстанцiв. Другого ранку на гробi з’явився хрест iз написом: «Спинись, чоло схили. За Украiну вiн поляг, за твiй добробут. Помстись за нього».
Перший виступ створив у загонi бойовий дух i мiцну дисциплiну. Виробили плян операцiй.
Це був час нового наступу частин УНР вiд заходу. Жили надiями. Кожного дня й вечора прибували свiжi сили. Що село, то десяток-два без окремоi агiтацii. Щедро роздавали селянам цукор, а вони нам – чого тiльки душа бажала.
Щастило. Ішли трьокутником: пiхота й обоз у серединi, а по боках кiннi стежники.





