Пекло на землі

Де ступали, там слiди залишали: там зловили ярого комнезамця, тут розстрiляли чекiста, то захопили п’ятьох мiлiцiонерiв, ось «перевiрили» партячейку, а то розпустили волосний з’iзд КНС, чи дали назад селянам продрозверстку[5 - Податок натурою.].

Раз наскочили на засiдання Оксанинського волревкому. Кiнчав засiдання наш штаб у лiску на полянцi. Суддею був загiн. Що бiльшiсть присудила, те й чинили. І вирок був: головi засiдання зняли голову, чужим членам всипали 25 гарячих пунктiв, своiм землякам-членам по 5 тепленьких параграфiв, а секретаревi ствердили дiйснiсть протоколу трьома мокрими шомполами.

Виконавцем був волревкомiвський мiлiцiонер. Начальника мiлiцii на судi не було: повис пiдстрелений на волревкомiвському перелазi, як тiкав.

Коло Талянок провели «розкулачку». Село вiдмовилось давати розверстку (податок) й побило уповноваженого. З округи вислали загiн. Вiн кiлька днiв погосподарював i вiз до мiста 12 пiдвiд пшеницi, сала, одягу та 15 арештованих селян. Ми настигли вчасно.

Пiдводи в лiс, а ми з обох бокiв. І писнути не дали: 24 червонцi пiдняли руки. Дехто з нетерплячих уже й розправу починав.

– Стiй, хлопцi! Тут треба розiбратись, щоб совiсть була чиста, – спинив я. – Украiнцi, п’ять крокiв праворуч кроком руш!

Вийшло 8.

– Малувато. Мобiлiзованi, три кроки лiворуч.

Вийшли всi.

– А хто ж ваш старший, комiсар? – питаю.

– У нас равноправiе, – обзиваеться один з мобiлiзованих.

– Себто всi однаково село душите? Виходить, що й дяка всiм одна?

– Чого ж панькатися з ними, – сердилися нашi, – раз отряд по кере та бебе[6 - Загiн по боротьбi з контрреволюцiею й бандитизмом.

], значить всi одним миром мазанi. Путнiй чоловiк в такий загiн не пiде.

– Нас силою забрали, – виправдувався хтось з украiнцiв.

– Хто ж ти й звiдки?

– Сiрецький, з Соколiвки селянин.

Зробили уважну чистку. Я був за прокуратора: випитував кожного, переглянув документи, переслухав арештованих дядькiв, хто як хазяйнував на селi, й виносив присуд: 5 послали до Адама, 13 пустили на всi вiтри, а 6 пристало до нас; чотири з них були добрими вояками, а два (мiж ними i Сiрецький) втiкли тiеi ж ночi.

Збiжжя й добро вернули селянам. За це нам дали 26 хлопцiв, 12 нiмецьких бомб та скриньку набоiв.

Вдало вивязались ми, ускочивши в пастку двох бiльшовицьких частин, що переходили з Вранглiвського фронту на Польський. Вивiдавши, де хто стоiть, вдосвiта нацькували пса на пса.