На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Пекло на землі» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Пекло на землі

Автор
Дата выхода
14 мая 2018
🔍 Загляните за кулисы "Пекло на землі" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Пекло на землі" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Віталій Юрченко) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Колись це ім’я було мов бомба, що розірвала львівське поспільство: багато хто не міг повірити, що ця людина, без паспорта і непомічена ГПУ, могла з Соловків – через цілий Союз! – перебратися за кордон… Справжнє прізвище Віталія Юрченка – Юрій Тимофійович Карась-Галинський. Він народився в 1899 р. у селі Текуча Уманського району. Закінчив реальну школу, організував у рідному селі осередок товариства «Просвіта», брав участь в українізації церковного життя. Після поразки УНР залишився вчителювати, викладав українську мову і літературу, навчався в Інституті народної освіти. Активність і популярність сільського вчителя незабаром привернули увагу агентів ГПУ. 31 жовтня 1929 р. його заарештували.
Покарання він відбував у Соловецьких таборах, на будівництві залізниці Котлас – Усть-Сисольськ. 28 червня 1930 р. Юрій утік, подолав понад 5 тис. км, перетнув кордон із Польщею та оселився у Львові. У 1931–32 рр. видав спогади «Із записок засланця» у 3 частинах – «Шляхами на Соловки», «Пекло на землі», «В Усевлоні ОГПУ та втеча звідтіль».
Юрченко першим у світі описав беззатратну технологію знищення тоталітарним режимом людей у концтаборах.
Життя письменника скінчилося трагічно. Під час війни він мав зв’язки з місцевою німецькою комендатурою і помагав українським похідним групам, добуваючи потрібні документи. Існує версія, що восени 1942 року його застрелили якісь озброєні люди. До сьогодні достеменно не відомо, хто це був: українська боївка, яка вірила, що Юрченко польський аґент, польська боївка, що мстилася за його зв’язки з німцями, чи большевицька. Найвірогідніше, вбито Юрченка було 12 або 13 лютого 1943 року совєтськими партизанами за звинуваченням у написанні пасквілів на совєтську владу.
📚 Читайте "Пекло на землі" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Пекло на землі", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Хай вiн спiвае по степах i нищить комунiстiв…
Селяни поспускали голови й слухали, нiяково зиркаючи один на одного.
– Не бить сему, – опирався Хомяк далi. – Меня iзбралi, чтоб охранять iмущество й порядок. Я не позволю.
– Який там дiдько тебе вибирав, – заговорили позад нього. – Приiхали чекiсти та й вибрали. Бiжи до них та й радься, чи вiддати.
– А направду, – загомонiли смiливiше. – Нащо вiн нам? Однако стоiть, а в них вiн пiде в дiло.
– Проти нас не поставлять, бо цi – селяни ще й, видно, недалекi.
– Как так? Да ето явная поддержка контрреволюцii! – обурювався Хомяк.
– Чия б казала, а чия б мовчала, – сердито вiдрубав дядько. – А сам давно людей на бочку ставив? Чекай, чекай, тобi це не мине. Гадаеш, службою вiрною загладиш?
– Так це такий супончик? – сердито дивувався Олешко. – Вшивайсь, негiднику, з очей, бо щоб не договорився. Спасибi вам, браття селяни, за пiдмогу. А цього Каiна женiть. Вiн i чортовi рябому служить буде, аби свою гадючу шкуру захистити.
– Шомполiв йому, – крикнув хтось з селян.
– Припнять печатку, як розписку – хто кулемета взяв, – пiдкинули вже з наших лав.
– А й справдi не мiшало б, – погоджувалися дядьки.
– Де вiн, котрий, – зiрвався з лави Дубенко Андрiй, вицьвохкуючи шомполом.
Селяни з цiкавiстю позадирали голови. Хомяк сунувся в гурт.
– Ану, ставай, пришмалю. Та стiй, не пацайся, – i цьвохнув кiлька разiв по спинi. – Е, та вiн при повнiй амунiцii, – глянув пожадливо на револьвер: – Чий це?
– Чека подарувало як начальниковi, – обiзвалися за нього.
– Чека? То хай Чека чекае, поки повернем, – i шарпнув з кишенi револьвер. – Скидай штани та прийми за револьвер подяку комунiстам.
– Андрiю, досить жартiв, – наказав Чубатий i звернувся до всiх: – Загiн, на дорогу, кроком руш. – А до селян: – Прощавайте, браття! Дяка вам велика.
– Щасти, доле, з поворотом.
У Круглику нашого полку прибуло. Опiвночi прийшов Рудий з двадцятьтрьома, а на свiтанку присунув з дванадцятьма клинiвчаками Сава.
– А де ж твоi чекiсти? – питали ми, бачучи самого Пухляка зi жмутом крiсiв на плечах.
– Було, бачте, так, – резюмував Сава. – Неохота крiсiв таскати, – у кожного харчiв повно.
Стали вантажити чекiстам. Коли один з них штовх Ілька в живiт i ходу. Скокнуло за ним нас кiлька.





