На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Пекло на землі» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Пекло на землі

Автор
Дата выхода
14 мая 2018
🔍 Загляните за кулисы "Пекло на землі" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Пекло на землі" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Віталій Юрченко) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Колись це ім’я було мов бомба, що розірвала львівське поспільство: багато хто не міг повірити, що ця людина, без паспорта і непомічена ГПУ, могла з Соловків – через цілий Союз! – перебратися за кордон… Справжнє прізвище Віталія Юрченка – Юрій Тимофійович Карась-Галинський. Він народився в 1899 р. у селі Текуча Уманського району. Закінчив реальну школу, організував у рідному селі осередок товариства «Просвіта», брав участь в українізації церковного життя. Після поразки УНР залишився вчителювати, викладав українську мову і літературу, навчався в Інституті народної освіти. Активність і популярність сільського вчителя незабаром привернули увагу агентів ГПУ. 31 жовтня 1929 р. його заарештували.
Покарання він відбував у Соловецьких таборах, на будівництві залізниці Котлас – Усть-Сисольськ. 28 червня 1930 р. Юрій утік, подолав понад 5 тис. км, перетнув кордон із Польщею та оселився у Львові. У 1931–32 рр. видав спогади «Із записок засланця» у 3 частинах – «Шляхами на Соловки», «Пекло на землі», «В Усевлоні ОГПУ та втеча звідтіль».
Юрченко першим у світі описав беззатратну технологію знищення тоталітарним режимом людей у концтаборах.
Життя письменника скінчилося трагічно. Під час війни він мав зв’язки з місцевою німецькою комендатурою і помагав українським похідним групам, добуваючи потрібні документи. Існує версія, що восени 1942 року його застрелили якісь озброєні люди. До сьогодні достеменно не відомо, хто це був: українська боївка, яка вірила, що Юрченко польський аґент, польська боївка, що мстилася за його зв’язки з німцями, чи большевицька. Найвірогідніше, вбито Юрченка було 12 або 13 лютого 1943 року совєтськими партизанами за звинуваченням у написанні пасквілів на совєтську владу.
📚 Читайте "Пекло на землі" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Пекло на землі", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
– План рентовний, – погодився Чубатий.
Умовились в деталях, пiдкусили й на досвiток вернулися в загiн. Хлопцi спали солодко. Картина нагадувала сцену з «Тараса Бульби» – пiд дубом.
– Ех, – вирiвнявся Чубатий на тачанцi, – коли б усi, кому при зброi треба бути, та вийшли у такi загони, – полетiла б комуна, лиш зашумiло б.
– Що зробиш, коли не водночас свiдомiсть нам приходить, – з сумом констатував я. – Бачиш, однi пiшли на перший поклик – трагiчно програли, другi ще сьогоднi змагаються, а третi й десятi сплять в облудi, аж поки бiльшовицький рай не притисне гудзом.
– Правда твоя. Тяжко дочекатися такоi хвилини, щоб всi повстали одностайно за державнiсть.
Опiвднi зiбралися на Краснопiлку. Кiннота з тачанкою захопить кулемет, а пiхота за селом на всякий випадок; хлопцi Рудого приеднаються вночi в Кругляцькiм лiсi.
Кiннота основне зробила. Але вийшла замiшка. Ще не вибiгли з кулеметом за село, як нагло забаламкав дзвiн на сполох. Збiглася вся самоохорона.
Два хлопцi Рудого прибiгли настрашенi поза городи й попередили. Ми приготувалися, хоч не припускали, щоб дiйшло до братовбийства. Пробiгла кiннота з кулеметом, а iй по п’ятах довга валка озброеного люду з криком i галасом. Переднi пiдводи вгналися аж в нашу лаву.
Олешко спинив переднього воза, зняв шапку:
– Стiйте, браття! Проти кого ви йдете? – мовив проймаючо.
– Кулемет верни, злодiй, бандит, – закричали й поскакували з возiв.
Ми повставали, тримаючись напоготовi.
– Браття селяни! – озвався Олешко ще чулiше. – Що думаете робити? Схаменiться!
Хомяк вихопився наперед i заявив: «Нi в какiе разговори с бандами ми не вступаем. Давайте сейчас кулемьот, в протiвном случае начiнаем бой».
Чубатий скипiв:
– Селяни братя! – виступив. – Чи вашою мовою вiн говорить? Чи виявляе вашу думку? Хто вiн такий? Царський блазень, чи комунарський посiпака? Ми – повстанцi селянських трударiв проти комуни, за Украiну, за ii долю, за вас – батькiв, дiтей.





