На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Пекло на землі» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Пекло на землі

Автор
Дата выхода
14 мая 2018
🔍 Загляните за кулисы "Пекло на землі" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Пекло на землі" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Віталій Юрченко) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Колись це ім’я було мов бомба, що розірвала львівське поспільство: багато хто не міг повірити, що ця людина, без паспорта і непомічена ГПУ, могла з Соловків – через цілий Союз! – перебратися за кордон… Справжнє прізвище Віталія Юрченка – Юрій Тимофійович Карась-Галинський. Він народився в 1899 р. у селі Текуча Уманського району. Закінчив реальну школу, організував у рідному селі осередок товариства «Просвіта», брав участь в українізації церковного життя. Після поразки УНР залишився вчителювати, викладав українську мову і літературу, навчався в Інституті народної освіти. Активність і популярність сільського вчителя незабаром привернули увагу агентів ГПУ. 31 жовтня 1929 р. його заарештували.
Покарання він відбував у Соловецьких таборах, на будівництві залізниці Котлас – Усть-Сисольськ. 28 червня 1930 р. Юрій утік, подолав понад 5 тис. км, перетнув кордон із Польщею та оселився у Львові. У 1931–32 рр. видав спогади «Із записок засланця» у 3 частинах – «Шляхами на Соловки», «Пекло на землі», «В Усевлоні ОГПУ та втеча звідтіль».
Юрченко першим у світі описав беззатратну технологію знищення тоталітарним режимом людей у концтаборах.
Життя письменника скінчилося трагічно. Під час війни він мав зв’язки з місцевою німецькою комендатурою і помагав українським похідним групам, добуваючи потрібні документи. Існує версія, що восени 1942 року його застрелили якісь озброєні люди. До сьогодні достеменно не відомо, хто це був: українська боївка, яка вірила, що Юрченко польський аґент, польська боївка, що мстилася за його зв’язки з німцями, чи большевицька. Найвірогідніше, вбито Юрченка було 12 або 13 лютого 1943 року совєтськими партизанами за звинуваченням у написанні пасквілів на совєтську владу.
📚 Читайте "Пекло на землі" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Пекло на землі", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Не легко й не всякого «свого» вдавалось навернути на вiрний шлях: було багато перевертнiв, що цуралися духа й мови свого народу, многi заслiпленi великодержавним чванством-панством, не розумiли змiсту величньоi хвилi.
Перешкоджав нам «Союз Русской маладьожi». Рафiнованi напасники, синки вчорашнiх миколаiвських служок, вишколенi в дусi московського цареславного патрiотизму й ненавистi до iнших нацiй, – зняли проти нас травлю.
– «Далой сепаратiстов, мазепiнцев! Далой мужiцкiй язик! На базар з нiм дьоготь продавать», – зустрiчали нас на всяких зiбраннях.
Труднувато було нам – несмiливим i кволо органiзованим селюхам – стояти проти випещених гонорових барчукiв, що форсували вiками упревiлейованою величнiстю та заносились блеском «русской нацii й культури».
Проте, нашi сили щораз мiцнiли i лави прибували. По нашому боцi стали деякi вчителi – украiнцi, директор та панотець Заячкiвський. Ми заговорили про украiнiзацiю школи. З обуренням i свистом зустрiв «Союз Русской маладьожi» нашi домагання.
Та з церковного амвону завоювали масу. Панотець став читати Євангелiе, виголосив украiнською мовою кiлька проповiдей, спiльними силами перекладали з Дiянь апостольських i по черзi, хто мав добрий голос, iмпровiзували украiнського апостола.
Учнiвська маса поставилась до нацiонального питання поважнiше. Обурення великодержавних паничiв притихло. І пiд Рiздво здобули першу в мiстi украiнську школу. Вона стала фортецею украiнства.
Мiсто зайняли бiльшовики. Чули про них, як русотяпiв[2 - Москалiв-шовiнiстiв.
Першого вечора розiгнала п’яна банда модну вечiрку в жiночiй гiмназii, побивши учнiв, знасилувавши кiлькох гiмназисток. Другоi ночi зграбували «буржуiв» – видатнiших громадян мiста, кiлькох забили. Третього дня органiзували страшний погром – грабiж.
Ще за дня на головнiй вулицi збирався злочинний елемент. Вiдбувся галасливий мiтiнг iз закликом «бей буржуйов, капiталiстов – кровопiйцев пролетарiата».
А як смеркало, тисячна босячня за проводом красногвардiйцiв з осатанiнням кинулась на склепи. Рубали дверi, трощили засуви. І летiли в дребiззя вiтрини, нищились коштовнi речi в руках озвiрiлоi товпи, за них гризлись, рiзались, стрiлялись. Всю нiч тяглось нечуване в пам’ятi погромництво.





