На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Пекло на землі» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Пекло на землі

Автор
Дата выхода
14 мая 2018
🔍 Загляните за кулисы "Пекло на землі" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Пекло на землі" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Віталій Юрченко) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Колись це ім’я було мов бомба, що розірвала львівське поспільство: багато хто не міг повірити, що ця людина, без паспорта і непомічена ГПУ, могла з Соловків – через цілий Союз! – перебратися за кордон… Справжнє прізвище Віталія Юрченка – Юрій Тимофійович Карась-Галинський. Він народився в 1899 р. у селі Текуча Уманського району. Закінчив реальну школу, організував у рідному селі осередок товариства «Просвіта», брав участь в українізації церковного життя. Після поразки УНР залишився вчителювати, викладав українську мову і літературу, навчався в Інституті народної освіти. Активність і популярність сільського вчителя незабаром привернули увагу агентів ГПУ. 31 жовтня 1929 р. його заарештували.
Покарання він відбував у Соловецьких таборах, на будівництві залізниці Котлас – Усть-Сисольськ. 28 червня 1930 р. Юрій утік, подолав понад 5 тис. км, перетнув кордон із Польщею та оселився у Львові. У 1931–32 рр. видав спогади «Із записок засланця» у 3 частинах – «Шляхами на Соловки», «Пекло на землі», «В Усевлоні ОГПУ та втеча звідтіль».
Юрченко першим у світі описав беззатратну технологію знищення тоталітарним режимом людей у концтаборах.
Життя письменника скінчилося трагічно. Під час війни він мав зв’язки з місцевою німецькою комендатурою і помагав українським похідним групам, добуваючи потрібні документи. Існує версія, що восени 1942 року його застрелили якісь озброєні люди. До сьогодні достеменно не відомо, хто це був: українська боївка, яка вірила, що Юрченко польський аґент, польська боївка, що мстилася за його зв’язки з німцями, чи большевицька. Найвірогідніше, вбито Юрченка було 12 або 13 лютого 1943 року совєтськими партизанами за звинуваченням у написанні пасквілів на совєтську владу.
📚 Читайте "Пекло на землі" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Пекло на землі", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Прислухайтеся: про Украiну заспiвали, про комуну стихли, замiсть неi вживають «радянська влада, соцiалiзм», терору не провадять, комбiдiв не закладають, людей грабують менше, до влади тутешнiх закликають. Хитра полiтика. Отож i нам треба пристосуватись, а там побачимо, куди вiтрець повiе.
Я недоумiвав.
– Скажiть щиро: чи вiрите ви в украiнську природу цiеi влади?
– І вiрю, й нi, – вiдповiв Камiнський по надумi.
– Так якого ж чорта схиляти голову пiд червоний налигач? Щоб вони мали наочнi данi дзвонити, що, мовляв, вся нацiональна iнтелiгенцiя за владу рад?!
– А що-ж зробиш? Збройна боротьба минула.
– Ви так думаете?
– По всьому видко. Бувайте, спiшу до комiсарiяту.
Зiстався я в важкiй задумi. Чи я слiпий, чи консерватист запеклий, чи…
Що день, що спостереження, то все схилявся я перед фактом, що так воно вже й буде. Здибав десятки людей, якi два мiсяцi тому болiли за Украiну, життя за неi вiддавали, – а сьогоднi преспокiйно носять комiсарськi портфелi.
– Помиляешся, друже. Наш шлях лише червоний. Погодься з тим та стань до працi, – навчав мене Мельник. Той самий Мельник Павло, що кiлька разiв проходив фронт з важними дорученнями вiд повстанцiв, той самий, що вихопився з зубiв Чрезвичайки, вже iдучи з в’язницi на розстрiл.
– Убий в собi дух нацiоналiзму. Це – зло буржуйське. Ставай пiд прапор Інтернацiоналiзму. Там право нацii забезпечене; я щиро сам переконався, – запевнював мене Моргуненко, вчорашнiй запальчивий нацiоналiст.
Багатьох стрiчав i всякий давав подiбну раду. Спантеличився цiлком. Вчорашнi однодумцi – сьогоднi р’янi спiвробiтники Чрезвичайки. На чиiм же боцi правда? Що робити?..
І став я спiвробiтником «Вiстей» Ревкому та Парткому. З першого дня мене втягли. Забув, що робиться навколо, не здавав собi справи, що сам роблю. Зранку й до темноi ночi будував украiнську робiтничо-селянську пресу: два жидки шкрябають по-московськи, а я перекладаю.
По трьох тижнях опам’ятався. Чекай… моею ж працею комунiсти втирають свiту очi. Мовляв, дивiться, ваша влада, рiднесенька, навiть газета вашим словом… Петлюра не зумiв, Денiкiн був – не дав, прийшли бiльшовики – зразу на село газета украiнська. Не зрадник же я i не Юда?! Ненавидячи владу, щиро iй прислугую. Це ж злочин, великий злочин перед iдеею, перед народом…
Не пiшов на працю, виправдовуючися непосильнiстю.





