На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Пекло на землі» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Пекло на землі

Автор
Дата выхода
14 мая 2018
🔍 Загляните за кулисы "Пекло на землі" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Пекло на землі" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Віталій Юрченко) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Колись це ім’я було мов бомба, що розірвала львівське поспільство: багато хто не міг повірити, що ця людина, без паспорта і непомічена ГПУ, могла з Соловків – через цілий Союз! – перебратися за кордон… Справжнє прізвище Віталія Юрченка – Юрій Тимофійович Карась-Галинський. Він народився в 1899 р. у селі Текуча Уманського району. Закінчив реальну школу, організував у рідному селі осередок товариства «Просвіта», брав участь в українізації церковного життя. Після поразки УНР залишився вчителювати, викладав українську мову і літературу, навчався в Інституті народної освіти. Активність і популярність сільського вчителя незабаром привернули увагу агентів ГПУ. 31 жовтня 1929 р. його заарештували.
Покарання він відбував у Соловецьких таборах, на будівництві залізниці Котлас – Усть-Сисольськ. 28 червня 1930 р. Юрій утік, подолав понад 5 тис. км, перетнув кордон із Польщею та оселився у Львові. У 1931–32 рр. видав спогади «Із записок засланця» у 3 частинах – «Шляхами на Соловки», «Пекло на землі», «В Усевлоні ОГПУ та втеча звідтіль».
Юрченко першим у світі описав беззатратну технологію знищення тоталітарним режимом людей у концтаборах.
Життя письменника скінчилося трагічно. Під час війни він мав зв’язки з місцевою німецькою комендатурою і помагав українським похідним групам, добуваючи потрібні документи. Існує версія, що восени 1942 року його застрелили якісь озброєні люди. До сьогодні достеменно не відомо, хто це був: українська боївка, яка вірила, що Юрченко польський аґент, польська боївка, що мстилася за його зв’язки з німцями, чи большевицька. Найвірогідніше, вбито Юрченка було 12 або 13 лютого 1943 року совєтськими партизанами за звинуваченням у написанні пасквілів на совєтську владу.
📚 Читайте "Пекло на землі" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Пекло на землі", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Бiжiть до полку й сповiстiть, хай будуть на ногах. Бiльшовицький броневик пiдходив уночi.
– Ага, – догадувався козак. – Недаром мене збудили. Був у знайомих на Олександрiвцi. Там уночi була розвiдка.
– Прошу ж вас. Спiшiть до полку й сповiстiть, бо буде лихо.
Козак побiг, а я не знав за що вхопитись. Пустився знову до комендатури. Та довгий пострiл зупинив. За стрiлом другий, третiй, а в вiдповiдь йому гримнула сальва.
Затрiпотало серце. Куди летiти? Кого будити? Рвусь, мечусь… До полку, тут недалеко…
Прибiг засапаний, стусонув дверi, – всi сплять, як порiзанi.
До зброi, браття! Гайдамаки! Бiльшовики в мiстi! До зброi! – І бах-бах…
– Що… де… – схоплюються.
– На мiсто сунуть… Скорiш… Будiть один другого. В чому хто е… рятуйте всiх… – та знову бах-бах…
І вмить касарня закрутилася в дикiм хаосi зборнi. В життю подiбноi гарячки не видав. Двi сотнi людей завертiлись, як на вогнi: не знали, чи штани вперед, чи набiйницю, за черевики – чи за рушницю.
У п’ять хвилин курiнь сипав надвiр, iнстинктово ладнався, хто в чiм схопився.
Бiльшовики городами в двi кольони перлися на мiсто. Ми безладно розкинулися й дали нерiвну сальву, не злякавши iх. Навпаки, вдивившись, де жертва, зграями кинулись на нас. Куди там було стримувати – iх цiлi маси. Вiдбiгли ми на дiльницю, тримаючись непевно.
На наше щастя, прибiг зi станцii курiнь богданiвцiв. Це пiдбадьорило нас. Вирiвнялись, але позицiя незручна – спереду садки, а ззаду майдан.
– Вiдходь на дiльницю i отаборюйсь, – передав полковник. – Кулемет, кулемет лаштуй, – побачив, що тягли «Максима».
Заняли зручну позицiю, прилаштували кулемет i чекали червоних з-за садкiв. Вони гадали, що ми втiкаемо, i лiзли смiливо. На рiвнинi сипнули iм доброго перцю й примусили прилягти. До речi, наспiв І-й курiнь гайдамакiв та невелика частина Зеленого.
Загорiлась страшенна сiча. Створився ад, в якому я ще не бував. Пара тисяч крiсiв та кiлька кулеметiв глушили все навколо, не чути було нiякоi команди. Баталiя тяглась хвилин з 15. Курiнний Кузьменко виявив iнiцiятиву: знявши високо крiс, махнув кругом i кинувся в атаку.
– Сллла…ва! – пiдхопив увесь курiнь i сунув на городи.





