На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Пекло на землі» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Пекло на землі

Автор
Дата выхода
14 мая 2018
🔍 Загляните за кулисы "Пекло на землі" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Пекло на землі" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Віталій Юрченко) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Колись це ім’я було мов бомба, що розірвала львівське поспільство: багато хто не міг повірити, що ця людина, без паспорта і непомічена ГПУ, могла з Соловків – через цілий Союз! – перебратися за кордон… Справжнє прізвище Віталія Юрченка – Юрій Тимофійович Карась-Галинський. Він народився в 1899 р. у селі Текуча Уманського району. Закінчив реальну школу, організував у рідному селі осередок товариства «Просвіта», брав участь в українізації церковного життя. Після поразки УНР залишився вчителювати, викладав українську мову і літературу, навчався в Інституті народної освіти. Активність і популярність сільського вчителя незабаром привернули увагу агентів ГПУ. 31 жовтня 1929 р. його заарештували.
Покарання він відбував у Соловецьких таборах, на будівництві залізниці Котлас – Усть-Сисольськ. 28 червня 1930 р. Юрій утік, подолав понад 5 тис. км, перетнув кордон із Польщею та оселився у Львові. У 1931–32 рр. видав спогади «Із записок засланця» у 3 частинах – «Шляхами на Соловки», «Пекло на землі», «В Усевлоні ОГПУ та втеча звідтіль».
Юрченко першим у світі описав беззатратну технологію знищення тоталітарним режимом людей у концтаборах.
Життя письменника скінчилося трагічно. Під час війни він мав зв’язки з місцевою німецькою комендатурою і помагав українським похідним групам, добуваючи потрібні документи. Існує версія, що восени 1942 року його застрелили якісь озброєні люди. До сьогодні достеменно не відомо, хто це був: українська боївка, яка вірила, що Юрченко польський аґент, польська боївка, що мстилася за його зв’язки з німцями, чи большевицька. Найвірогідніше, вбито Юрченка було 12 або 13 лютого 1943 року совєтськими партизанами за звинуваченням у написанні пасквілів на совєтську владу.
📚 Читайте "Пекло на землі" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Пекло на землі", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Мусив головний отаман посилати по полках спецiального листа та закликати воякiв змагатись до останнього, ще справа, мовляв, не програна.
Одначе вiйськовий дух козацтва падав. Стомленi щоденними боями, обходами й переходами, виснаженi вiд безсоння, злих харчiв, вiд щохвилинних небезпек – пiд настирливим насiданням ворога здавали село за селом.
Куди йдемо? Знов у Галичину? А що ж далi? Не одного обдавало силою розпуки. Загинем ми, загине й наша боротьба, впаде Украiна…
Та доля нам ще усмiхалась. Прийшли на допомогу галицькi брати.
Цiлющою росою все козацтво окропила вiстка: галичани йдуть на допомогу. Пiднявся дух, десь тая сила взялась. Гураганом налетiли на комунарiв i погнали, як отару, без спочинку i перестанку.
– На Киiв! До серця Украiни! – у кожного було на устах, в душi. Творили переможний наступ.
Наш загiн прилучили до 3-го Гайдамацького полку. Вся шоста дивiзiя йшла в напрямi – Проскурiв, Межибiж, Летичiв, Лiтин, Вiнниця. Сутичку з червоними мали ми аж пiд Вiнницею.
Ранком вступили до Вiнницi. Я мав розвiдочну чету. Випередивши полк, ми встигли в касарнях захопити цiлу сотню червоних, багато зброi та 69 коней.
На кiлька годин довелось нам вийти з центру мiста, бо зi Жмеринки сунула цiла бiльшовицька група добре озброена. Вдаривши збоку, ми скоро вiдтиснули фронт, захопивши велику добичу.
У Вiнницi лави поповнялись: прилучався до вiйська свiдомий елемент. Ішли знову селами. На Киiвщинi обстановка помiтно вiдмiнилась. Села зустрiчали нас хлiбом-сiллю. Що село, то десяток-два нових козакiв. Ще й досi в пам’ятi живi картини:
Вступаем у село, а на воротях многолюдна процесiя з хлiбом-сiллю. Палкi промови, гарячi-щирi побажання. Вiдрадно, зворушливо. Ростуть надii, на серцi радiсно: нарiд зрозумiв, хто його захисники. А молодь масами лине до лав.
Ідем полями. Жнива, на нивах люди. – «Боже поможи»! – «Боже й вам поможи». – А козаки навипередки забiгають до женцiв, i серп у дужих руках ходить – жне, як бритва. Наскучилось козаковi за рiдним дiлом.
З-помiж женцiв виступае парубiйко.
– Пiду i я, благословiть, мамо.
– Та як же так не приготувавшись?
– А що менi? Тепер лiто!
– Старий, а йди сюди! Нехай тебе Господь благословить, – сина – перехрестила, поцiлувала i сльозу несмiливо згорнула.





