На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Пекло на землі» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Пекло на землі

Автор
Дата выхода
14 мая 2018
🔍 Загляните за кулисы "Пекло на землі" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Пекло на землі" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Віталій Юрченко) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Колись це ім’я було мов бомба, що розірвала львівське поспільство: багато хто не міг повірити, що ця людина, без паспорта і непомічена ГПУ, могла з Соловків – через цілий Союз! – перебратися за кордон… Справжнє прізвище Віталія Юрченка – Юрій Тимофійович Карась-Галинський. Він народився в 1899 р. у селі Текуча Уманського району. Закінчив реальну школу, організував у рідному селі осередок товариства «Просвіта», брав участь в українізації церковного життя. Після поразки УНР залишився вчителювати, викладав українську мову і літературу, навчався в Інституті народної освіти. Активність і популярність сільського вчителя незабаром привернули увагу агентів ГПУ. 31 жовтня 1929 р. його заарештували.
Покарання він відбував у Соловецьких таборах, на будівництві залізниці Котлас – Усть-Сисольськ. 28 червня 1930 р. Юрій утік, подолав понад 5 тис. км, перетнув кордон із Польщею та оселився у Львові. У 1931–32 рр. видав спогади «Із записок засланця» у 3 частинах – «Шляхами на Соловки», «Пекло на землі», «В Усевлоні ОГПУ та втеча звідтіль».
Юрченко першим у світі описав беззатратну технологію знищення тоталітарним режимом людей у концтаборах.
Життя письменника скінчилося трагічно. Під час війни він мав зв’язки з місцевою німецькою комендатурою і помагав українським похідним групам, добуваючи потрібні документи. Існує версія, що восени 1942 року його застрелили якісь озброєні люди. До сьогодні достеменно не відомо, хто це був: українська боївка, яка вірила, що Юрченко польський аґент, польська боївка, що мстилася за його зв’язки з німцями, чи большевицька. Найвірогідніше, вбито Юрченка було 12 або 13 лютого 1943 року совєтськими партизанами за звинуваченням у написанні пасквілів на совєтську владу.
📚 Читайте "Пекло на землі" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Пекло на землі", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Вибiгла служниця, а до неi i зразу трьох та до комори, i рятуй, Боже…
Ми слухали й мiркували, що робити.
– Скажiть, чи вони розташувались там надовго?
– Хто iх зна. З коней позлазили всi.
– А чи далеко до попа?
– Та тут же зараз, пiд горою. Та, рятуй вас, Боже! Уб’ють анцихристи. Там крик такий зняли та стрiлянину, що рятуй Боже. Вернiться, чи заховайтесь десь, садки густi.
– Ну да. Садочки у вас гарненькi. Скажiть, хороший дядю. Чи до попа садочками добратись можна?
– А чом же нi. Лiвим боком та через рiчку та й просто в батюшкiв город.
– Гаразд, дякую, дядю.
Не треба тратити нi хвилини. Пiслав Гаркiвця забрати чету й городами ударити.
– Коли маете, дядюню, час, то може пройдемось на лiвий бiк i вкажете дорогу до батюшкового садка.
– А чом би й нi, рятуй, Боже…
Перейшли дорогу, вступили подвiр’ям у садок, пройшли зеленим холодочком i стали на стежцi пiд загатою з бадилля.
– Оцею стежкою, козаче, прямiсiнько до рiчки, а там долиною трiшечки й лiворуч криниця. Вiд неi стежкою просто в панотцiв двiр. Тiльки глядiть, як п’янi будуть тi харцизи, не йдiть, бо вбють iроди, рятуй, Боже.
– Нi, дядюню, а лиш так. Спасибi. Вернiмося назад.
Попiд тином сунула гусаком чета.
– То ви тут не один! А рятуй, Боже, – радiсно здивувався дядько.
– Як бачите, гурток. Хочем комунi втерти маку.
– А дай Боже. От молодцi, рятуй нас Боже, – оживився дядько. – Сюди, за мною хлопченята, аж до криницi проведу.
Ми тихо й шмалко йшли, а дядько розповiдав про лицарства комунарськi. На долинi присiли.
– Котрий же то город, дядюню?
– Садок он пiд горою, груша висока, а далi тополi мiж ними й подвiр’я. Але чи не краще було б вуличкою, ось недалечко, та забiгти з ворiт, а то ще випорснуть лихi, рятуй, Боже…
Вагалися, садком, чи вулицею.
– Гусаком на вулицю й попiд загату швидко!
І схильцi, пiдскоком, затаiвши лоскотне хвилювання, подрiботали вулицею, загнули трохи праворуч i з гучним «Слава» влетiли в попiвський двiр.
З-пiд лип у холодочку обiзвався нервовий стрiл.
– Кидай зброю, руки вверх! – крикнуло кiлька наших голосiв.





