На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Шенгенська історія. Литовський роман» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Современная зарубежная литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Шенгенська історія. Литовський роман

Автор
Дата выхода
29 мая 2018
🔍 Загляните за кулисы "Шенгенська історія. Литовський роман" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Шенгенська історія. Литовський роман" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Андрей Курков) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
21 грудня 2007 року опівночі Литва приєдналася до Шенгенського простору. У цю ніч три молоді пари, які подружилися на рок-фестивалі, зібралися на хуторі Пієнагаліс, щоб відсвяткувати «Шенгенську ніч» і поділитися одне з одним планами на майбутнє. Інґрида та Клаудіюс говорили про свій переїзд до Лондона, Андрюс і Барбора збиралися до Парижа, а Рената і Вітас – до Італії. Вони не знали і навіть припустити не могли, чим їм доведеться там займатися. Вони довіряли Європі і були впевнені, що вона їх не підведе. Вони були молоді й самовпевнені. І поки вони сиділи за столом і очікували на «шенгенську північ», далеко від Пієнагаліса до шлагбаума, який перекриває дорогу на литовсько-польському кордоні, підійшов старий з дерев’яною ногою, який знав Європу як свої п’ять пальців. Він дочекався півночі і, як тільки прикордонники підняли назавжди смугастий шлагбаум, став першим литовцем, який перейшов кордон без пред’явлення паспорта. Перед ним теж лежала далека дорога, а в схованці його дерев’яної ноги вирушили в подорож разом зі своїм власником шість його паспортів. І все на одне ім’я – Кукутіс…
📚 Читайте "Шенгенська історія. Литовський роман" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Шенгенська історія. Литовський роман", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Але тiльки одна жiнка гуляла по парку зi своею дитиною, i тiльки лише вiн, Кукутiс, сидiв на лавi. Винна, звiсно, зима. Або, може, виннi газети?! Кукутiс кинув погляд на газету, що лежала поруч на лавцi, яку щойно читав. На нiмецьку газету, в якiй першi кiлька сторiнок були присвяченi добрим або трохи дивним новинам про них, нiмцiв, а наступнi двi – дивним або недобрим новинам про iнших: про страйк французiв, про невдоволених грекiв, про кровожерливих iсламiстiв i про те, як в Америцi акула вiдкусила руку студентовi Гарварду.
Кукутiс ще встиг подумки пожалiти цього однорукого студента, але жалiсть якось аж надто миттево перетворилася в упевненiсть, що цей студент обов’язково стане видатним ученим, адже чим менше у людини кiнцiвок, тим бiльше вона метикуе головою! Та й найвидатнiшi вченi, котрi найкраще тямлять свiтобудову, вони ж узагалi паралiзованi i живуть в iнвалiдних вiзочках. Тут Кукутiсу i його власна нога згадалася. Та нога, з якою вiн уже багато лiт тому попрощався. Згадалося, як довго вiн звикав без неi жити, а тодi довго звикав до дерев’яноi ноги, й як багато тодi мiркував.
Кукутiс нiколи в життi не брав у руки газету зумисне. Щоразу газета потрапляла йому в руки випадково, i щоразу вiн потiм досадував, що почав це читати чи переглядати. Вперше пережив таке, коли якась газетка – до речi, також нiмецькою – залетiла до нього в рiв завдяки вiтру.
У тiй газетi писалося про подвиги i про близьку перемогу. Але писалося нiмецькою, а поруч iз Кукутiсом у шанцях сидiли канадськi солдати. Хтось курив, хтось писав листа на колiнi, пiдклавши вiйськовий планшет. А Кукутiс читав нiмецьку газету i дiйшов до сторiнки солдатських анекдотiв.









