На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Українська модерна проза» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Классическая литература, Литература 20 века. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Українська модерна проза

Автор
Дата выхода
23 октября 2019
🔍 Загляните за кулисы "Українська модерна проза" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Українська модерна проза" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Антология) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Антологія «Українська модерна проза» представляє майже невідомі твори переважно забутих письменників початку XX сторіччя – Марка Черемшини, Євгена Мандичевського, Василя Пачовського, Івана Липи, Євгенії Ярошинської та багатьох інших. Щоб якнайповніше зазнайомити читачів з працями саме цих, забутих митців, поза увагою залишені хрестоматійні модерністські творіння класиків нашої літератури – Михайла Коцюбинського, Івана Франка, Ольги Кобилянської, Володимира Винниченка.
Також обійдено увагою українську модерністську поезію, оскільки вона практично вся вже була опублікована як в окремих авторських збірках, так і в антологіях (зокрема в книгах «Невідоме Розстріляне Відродження» та «Львівська Антологія», які вийшли друком у видавництві «Фоліо»).
Переважна більшість оповідань та повістей, які війшли до цієї антології, походить з давніх часописів – «Літературно-Наукового Вістника», «Української Хати», «Ілюстрованої України», «Будучини», «Буковини», «Шляху», «Шляхів Мистецтва» та інших.
Завершують книгу спогади Петра Карманського про львівську богему; Галини Журби, Павла Богацького та Клима Поліщука – про київську. Справжнім відкриттям для читачів стане публікація дуже відвертої автобіографічної повісті Клима Поліщука «Світ червоний», де зображені відомі київські поети і прозаїки 1917—1919 років.
На жаль, ранній період українського модерну тривав не довго. Перша світова війна внесла свої корективи, а нова доба вимагала вже інших творів.
📚 Читайте "Українська модерна проза" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Українська модерна проза", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Вiн знав, що в кожнiй трясовинi живе гаддя.
Розумiв, що зараз воно кимсь роздражнене, чомусь роздратоване, але незабаром заспокоiться, пiде на дно, а поверхня болотяна стане чиста, i вiн знову побачить там небо.
Стояв i ждав.
Тодi Болотяник розлютився. Завзявся не тiльки вже порушити спокiй в душi юнаковiй, а вчинити iй бiль гострий.
Свиснув на помiч усiх чортiв. Тi вискочили на поверхню, прибрали рiзнi гидкi страховеннi вигляди, жерли юнака своiми страшенними очима, люто погрожували, з ненавистю дражнилися, перекидалися та вертiлися, переплутувались, скручувались великими клубками, плигали по каламутнiй водi.
Юнак посмiхнувся…
Вiн хоч i в тюрмi, але високо над страшним болотом. Вiн знае, що нечиста сила водиться в кожнiй трясовинi i що прийде час – i вона вся згине.
Стояв бiля вiкна i ждав.
Тодi всi чорти втихомирились i стали радитись…
І от болото стишилось. Стало чисте i блискуче, як дзеркало. Та не вiдбилось в ньому нi сонце, нi блакить небесна, а…
Вмент лице потьмарилося, очi розширились, кров захолонула в жилах, i бiль гострою стрiлою вдарив йому в серце – вiн побачив у болотi свого найвiрнiшого друга…
У нестямi вiдскочив од вiкна…
І не вiрив очам своiм.
Знову пiдбiг до вiкна, дивився i приглядався з панiчним страхом.
Нi сонця, нi блакитi – нiчого нема на тихому болотi, нiщо не вiдбивалось на гладкiй поверхнi, а лиш у прозорiй водi, на самому днi, сидiв чорт Болотяник, а з ним у повнiй приязнi його наймилiший, найдорожчий друг, спокiйний i лагiдний, живий i реальний…
Тодi невимовний жах опанував його душею.
Кидався в своiй тюрмi, як дикий звiр у клiтцi, шматував на собi одежу, упав на камiнний помiст i бився в корчах об нього головою.
Аж тепер Болотяник з усiма своiми чортами заливався веселим реготом, i луна вiд нього струшувала стiни тюрми, котилася ген далi степами, лiсами…
ЧОРНА МАРА
Їх було багато, чоловiкiв i жiнок, що повертали з неволi в рiдний край.
Усi знали дорогу, а таки заблудилися.
Блукали, як у лабiринтi, мiж горами високими, попiд скелями навислими, в глибоких провалинах, куди не досягало свiтло сонця.
Тут було вогко й темно. Слабiшi притупили свiй зiр ясний, сильнiшi його нагострили й от угледiли Чорну Мару, що iх водила, морочила, дихала тьмою й холодом.
І розповiли про це невидючим.
Тодi всi разом кинулися на страхолюдну Мару, щоб ii прогнати, знищити, щоб прокласти путь до свiтла, до своiх родючих нив.











