На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Українська модерна проза» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Классическая литература, Литература 20 века. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Українська модерна проза

Автор
Дата выхода
23 октября 2019
🔍 Загляните за кулисы "Українська модерна проза" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Українська модерна проза" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Антология) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Антологія «Українська модерна проза» представляє майже невідомі твори переважно забутих письменників початку XX сторіччя – Марка Черемшини, Євгена Мандичевського, Василя Пачовського, Івана Липи, Євгенії Ярошинської та багатьох інших. Щоб якнайповніше зазнайомити читачів з працями саме цих, забутих митців, поза увагою залишені хрестоматійні модерністські творіння класиків нашої літератури – Михайла Коцюбинського, Івана Франка, Ольги Кобилянської, Володимира Винниченка.
Також обійдено увагою українську модерністську поезію, оскільки вона практично вся вже була опублікована як в окремих авторських збірках, так і в антологіях (зокрема в книгах «Невідоме Розстріляне Відродження» та «Львівська Антологія», які вийшли друком у видавництві «Фоліо»).
Переважна більшість оповідань та повістей, які війшли до цієї антології, походить з давніх часописів – «Літературно-Наукового Вістника», «Української Хати», «Ілюстрованої України», «Будучини», «Буковини», «Шляху», «Шляхів Мистецтва» та інших.
Завершують книгу спогади Петра Карманського про львівську богему; Галини Журби, Павла Богацького та Клима Поліщука – про київську. Справжнім відкриттям для читачів стане публікація дуже відвертої автобіографічної повісті Клима Поліщука «Світ червоний», де зображені відомі київські поети і прозаїки 1917—1919 років.
На жаль, ранній період українського модерну тривав не довго. Перша світова війна внесла свої корективи, а нова доба вимагала вже інших творів.
📚 Читайте "Українська модерна проза" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Українська модерна проза", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Мара зникла, i перед ними простелився шлях на високу гору.
І сказали однi:
– Ми бачимо, що перед нами широкий шлях, а над нами небесна блакить.
І з розпукою скрикнули другi:
– Ми лиш чорну нiч бачимо перед собою й над собою!
Тодi сказали видючi темним:
– Браття! Заждiть нас тут, а ми пiдемо на цю гору, щоб поглянути, куди лежить путь до рiдного краю. Тодi повернемось i заберемо вас.
І сказали темнi видючим:
– Браття! Ми разом блукали в проваллях, разом одiгнали Чорну Мару, разом хочемо побачити й путь до рiдного краю.
Тодi видючi взяли за руки темних, повели iх широким шляхом на верховину.
Усi йшли, повнi сил i життя. Ішли довго-довго…
Широкий шлях, що далi звужувався, укривався гострими камiннями, що рiзали ноги до кровi, перетинався холодними мочарами, сходив на слизькi стежки й дорiжки помiж скелями й камiннями…
І сказали видючi:
– Горе нам! Широкий шлях позад нас, а перед нами знову бездорiжжя.
І сказали темнi:
– Горе нам! Ми разом проходили вгору широкий шлях, разом терпiли по стежках i дорiжках, а тепер, коли надходить кiнець нашим мукам, нас хочуть покинути брати нашi.
Тодi видючi знову взяли за руки темних i так вели iх на верховину, а Чорна Мара заступила iм путь, дихала на них тьмою i холодом…
Усi знесилилися, i безнадiйнiсть почала заглядати iм у душу.
Тодi хтось зачав побiдну пiсню, i всi враз пiдхопили ii.
Полинула пiсня голосна вниз, полетiла вгору, прогнала Чорну Мару.
Мара знову зникла…
І от усi стали на верховинi.
Праворуч i лiворуч з гори спускався срiблястий шлях, а далеко на обрii виднiвся рiдний край. Там свiтило сонце, там розлилися широкi рiки, там хвилi перловi плескали об береги синього моря…
Просто перед ними, внизу, чорнiла глибока прiрва.
Омрiянi, в нiмому захватi стояли видючi над безоднею й дивилися в далечiнь, де була вся мета iхнього життя, де було iхне щастя.
І сказали темнi, що стояли позад них:
– Чого ви стали?
Видючi не чули i все дивилися на далекий рiдний край.











