На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Українська модерна проза» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Классическая литература, Литература 20 века. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Українська модерна проза

Автор
Дата выхода
23 октября 2019
🔍 Загляните за кулисы "Українська модерна проза" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Українська модерна проза" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Антология) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Антологія «Українська модерна проза» представляє майже невідомі твори переважно забутих письменників початку XX сторіччя – Марка Черемшини, Євгена Мандичевського, Василя Пачовського, Івана Липи, Євгенії Ярошинської та багатьох інших. Щоб якнайповніше зазнайомити читачів з працями саме цих, забутих митців, поза увагою залишені хрестоматійні модерністські творіння класиків нашої літератури – Михайла Коцюбинського, Івана Франка, Ольги Кобилянської, Володимира Винниченка.
Також обійдено увагою українську модерністську поезію, оскільки вона практично вся вже була опублікована як в окремих авторських збірках, так і в антологіях (зокрема в книгах «Невідоме Розстріляне Відродження» та «Львівська Антологія», які вийшли друком у видавництві «Фоліо»).
Переважна більшість оповідань та повістей, які війшли до цієї антології, походить з давніх часописів – «Літературно-Наукового Вістника», «Української Хати», «Ілюстрованої України», «Будучини», «Буковини», «Шляху», «Шляхів Мистецтва» та інших.
Завершують книгу спогади Петра Карманського про львівську богему; Галини Журби, Павла Богацького та Клима Поліщука – про київську. Справжнім відкриттям для читачів стане публікація дуже відвертої автобіографічної повісті Клима Поліщука «Світ червоний», де зображені відомі київські поети і прозаїки 1917—1919 років.
На жаль, ранній період українського модерну тривав не довго. Перша світова війна внесла свої корективи, а нова доба вимагала вже інших творів.
📚 Читайте "Українська модерна проза" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Українська модерна проза", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Стрiнувся трагiзм слiпоти Едiпа з комiзмом темноти нинiшноi суспiльностi. А може, ся друга слiпота ще бiльше трагiчна?
Артист заглибився в штуцi, його забуття мало таку силу, що зайняло увагу дiвчини. Вона вдивилася в нього всiею iнтуiцiею i забажала глядiти й вiдчувати його душею.
Зовнi святинi повiвають хоругви в погiднiм вечорi, а подалiк сидить на плитi бабуся. Вiдшепотiла молитву, сперла голову на руку i вдивилася в древнi, камiннi стiни святинi. Сутенiе. На темнiм пiдсiннi заметушилися двi потворнi тiнi, бабуся здригнулася i подрiботiла вдолину.
Представлення скiнчилося, в святинi знов пусто i глухо.
Минають днi i ночi, дiвчина в’яне, розсiваеться в тiнях туги i смутку, а артист не видить i не знае нiчого.
Одноi ночi зiбрався в далеку дорогу i переходив через гору попри святиню. Ішов через пiдсiння. Було тихо, мiсяць свiтив ясно i метав грубi тiнi аркад. Долi стiни спочило смутне свiтло. Артист сiв на камiннiй пiдлозi, вдивився в те самотне, мертве свiтло, а воно мало мову i притягало його.
У далекiй дорозi здригався вiн не раз, не два на той спомин i вiрив, що втiк з рук розбишаки.
Хто переходить нiччю через те пiдсiння, чуе, як зачiпае його крило таемного смутку, але воно щезае скоро.
Занавiса упала. Правдивi, великi драми не все виходять наяву, вони остаються поза людською увагою так далеко, як тi двi тiнi, що налякали задуману бабусю, i не нам судити такi злочини.
КАРТИНА З ДНЕВНИКА
Такий тихий погiдний свiт бувае раз на рiк, а може, – нi разу в життi. Зеленi береги, розлогi долини, гаi, лiси, живий веселий рай в дуговiм морi ранку.
З чарiвних тiней гаю на горi виринае будiвля i приманюе до себе усю поезiю сего раю.
Я прискорював ходу i помiчав, що в мiру того, як багатство старого замку прибувало, гора зливалася з краевидом, який я залишав за собою.











